У Києві з'явилася вулиця Ґедройця

У четвер, 29 листопада, на пленарному засіданні Київської міської ради депутати перейменували вулицю Тверську у центрі Києва на вулицю Єжи Ґедройця.

Перейменування підтримали 79 депутатів, повідомляє Еспресо із посиланням на прес-службу Київської міської ради.

 Єжи Ґедройць пояснює Збіґнєву Бжезинському, як грати на "Великій шахівниці". Літературний інститут, 1963 рік

Рішення Київради було косолідованим. Як свідчать резульатати поіменного коголосування, за нього проголосували представники всіх фракцій, депутати яких зареєструвалися на засіданні.

Як йдеться у повідомленні, таке рішення сприятиме вшануванню пам’яті видатного польського публіциста і громадського діяча, активного прихильника польсько-української співпраці. Зазначимо, що письменник був противником взаємних територіальних претензій.

"Саме завдяки Єжи Ґєдройцеві змінився підхід до України в Польщі, серед культурної інтелігенції і в політичних колах, які зрозуміли, що українці - це не вороги, а сильна європейська нація, що має право на свою державу", - заявив депутат Верховної Ради Микола Княжицький, який прийшов на засідання Київради.

"Дякую депутатам Київради і всім, хто підтримував це рішення і його ініціював! Особливо Данилові Лубківському, з яким ми разом мали честь виступити на засіданні" - доповнив він.

Участь у громадському обговоренні, яке тривало з 28 грудня 2017 року до 15 січня 2018 року взяли 2228 осіб. Із них 1495 громадян, а це 67%, підтримали перейменування.

Читайте також:

Пан Редактор. Єжи Ґєдройць та його спадщина

Вулиці Ґедройця не буде? "Свободі" дорога Тверська у Києві

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.