Міст Василя Макуха в Празі відкрили офіційно. ФОТО

5 листопада українські дипломати й чеські урядовці урочисто відкрили інформаційну таблицю на мосту імені Василя Макуха в Празі.

Про це повідомляє Посольство України в Празі.

50 років тому акт самоспалення на знак протесту проти русифікації України та радянської окупації Чехословаччини вчинив у Києві на Хрещатику Василь Макух . У травні цього року його іменем назвали міст через р. Ботич у чеській столиці Празі.

 Інформаційна дошка на мосту Василя Макуха

Фото: Посольство України в Празі

Інформаційну таблицю до річниці цього відчайдушного вчинку відкрили Посол України в Чехії Євген Перебийніс, сенатор Парламенту Чеської Республіки Рената Хмелова, директор Інституту з досліджень тоталітарних режимів Зденек Газдра, історики-україністи Давід Свобода і Петр Блажек, україністи Ріта Кіндлерова й Богдан Райчинець, які доклали значних зусиль до появи мосту Макуха в Празі та популяризації його імені як у Чехії, так і в Україні. 

"Багато українців висловлювало свою підтримку чеському та словацькому народам у часи окупації. Сьогодні ж, коли Україна переживає не найкращі свої часи, українці відчувають підтримку від чехів. Тому я б хотів подякувати чеському народу, уряду та парламенту за підтримку, яку в них відчуває Україна", — сказав посол Євген Перебийніс.

Фото: Посольство України в Празі

Рената Хмелова порівняла самоспалення українця Василя Макуха і чеха Яна Палаха.

"Заповіти Макуха й Палаха — це справа не лише минулого. І досі в нашому світі на порядку денному порушення прав та свобод людини. У березні наступного року мине п'ять років від гібридної окупації Росією українського Криму. Порушення суверенності сусідньої держави — це попереджувальний сигнал для всіх країн Центральної Європи, і в першу чергу для тих, що вже переживали російську окупацію в минулому столітті", — зазначила в своєму виступі Рената Хмелова.

Як повідомлялося, пішохідний міст у столиці Чеської Республіки Празі назвали іменем українського дисидента Василя Макуха в травні 2018 року.

У січні 2017 року в Києві Василю Макуху встановили меморіальну дошку.

Більше на цю тему читате в матеріалі 

"Смолоскипи свободи. Самоспалення як форма протесту"

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.