Інцидент у Биківні. Реакція органів влади та дипломатів

У ніч 25 січня невідомі розмалювали польський та український меморіали в Національному заповіднику "Биківнянські могили". "Історична правда" зібрала коментарі українських і польських державних інституцій з приводу цієї події.

Міністерство закордонних справ України засудило акт вандалізму в Биківні та підкреслила цінність дружніх стосунків між Україною та Польщею.

"В Україні рішуче засуджують акт вандалізму на українській та польській частинах Національного історико-меморіального заповідника "Биківнянські могили", — йдеться в заяві прес-служби МЗС. — "Переконані, що спільними зусиллями Україна та Польща не дозволять будь-яким спробам зашкодити українсько-польській дружбі, яка базується на спільній історії та європейських цінностях".

У схожому ключі висловилося й Міністерство культури України:

"Міністерство культури України вкрай стурбоване цинічною ситуацією нищення пам’яток історії, що покликані увічнювати пам'ять жертв політичних репресій та розцінює ці дії як вандалізм. Мінкультури додатково інформуватиме про хід розслідування даного злочину" .

 Сплюндрована польська ділянка меморіалу "Биківнянські могили". Фото понівеченого меморіалу публікує відомий польський журналіст Павєл Боболовіч у своєму twitter 

Український інститут національної пам’яті поклав відповідальність за псування пам’ятників на "третю сторону".

"Плюндрування пам'ятників у Биківні — провокація, яку намагалися представити як польську відповідь за Гуту Пеняцьку. Але вандалізм, вчинений над польською частиною меморіалу, виявив, що справжнім його виконавцем є третя сторона, зацікавлена в загостренні стосунків між українцями і поляками. Цей випадок має спонукати українців та поляків об'єднати зусилля не лише для захисту своїх пам'яток, але й щоб не допустити сіяння незгоди між нашими народами", — зазначив Голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В’ятрович.

Інститут висловив стурбованість цим учинком, назвавши його ганебним, і наголосив, що плюндрування могил жертв тоталітаризму є неприпустимим.

Посольство Республіки Польща у Києві передало українському МЗС дипломатичну ноту. Посол Ян Пекло нагадав про недавній інцидент у Гуті Пеняцькій, де понад два тижні тому підірвали пам’ятник загиблим полякам.

"Схоже, це починає набирати характеру тенденції. Інцидент у Биківні особливо ганебний, тому що в місці пам’яті, а саме на тих могилах з’явилися вульгарні словаю Ми постійно слідкуємо за діяльністю української влади в цій справі",підкресив посол.

Усі матеріали "Історичної правди" за темою "Биківня"

КГБ УРСР проти "Летючих козаків" ВПС США

У москві поставили завдання перед кгб урср збирати всю доступну інформацію про всіх українців, які пішли на службу до армії США. Їх розглядали як таких, що можуть бути використані з диверсійною і шпигунською метою проти срср. Так, керівництво кгб з настороженістю сприймало здобуті агентурою відомості про "збільшення американцями набору до армії молоді українського походження".

"Сто днів" або останній король: епізод з історії визвольних змагань литовського народу

Кожному в Україні, мабуть, відомі події Української революції. Зокрема, обставини реставрації гетьманської влади у 1918 році. Втім, спроби повернення до історичних форм правління, у ту добу боротьби за незалежність колишніх підневільних Росії народів, характерні не лише для України. Подібне відбулося і у Литві. Майже одночасно з реалізацією ідей українського ІІ Гетьманату народився литовський монархічний проект.

Інтелектуали за викликом. Хто й навіщо створив легенду про "Петра Великого"

Як європейські інтелектуали волею, чи неволею допомагали російському імператору Петру І відбілювати власну репутацію.

Професор Дмитро Білий: "Після геноциду на Кавказі залишилося не більше 10% черкеського населення"

У травні 1864 року на Червоній Поляні неподалік від Сочі відбулася остання битва з російськими військами черкеських воїнів, під час якої всі вони загинули. Власне, місцина отримала таку назву, бо вся вона була залита кров'ю. А вже 21 травня 1864 року російські війська влаштували переможний парад. Це означало остаточну поразку черкесів у війні, яку вони вели проти царської росії понад сто років.