Інцидент у Биківні. Реакція органів влади та дипломатів

У ніч 25 січня невідомі розмалювали польський та український меморіали в Національному заповіднику "Биківнянські могили". "Історична правда" зібрала коментарі українських і польських державних інституцій з приводу цієї події.

Міністерство закордонних справ України засудило акт вандалізму в Биківні та підкреслила цінність дружніх стосунків між Україною та Польщею.

"В Україні рішуче засуджують акт вандалізму на українській та польській частинах Національного історико-меморіального заповідника "Биківнянські могили", — йдеться в заяві прес-служби МЗС. — "Переконані, що спільними зусиллями Україна та Польща не дозволять будь-яким спробам зашкодити українсько-польській дружбі, яка базується на спільній історії та європейських цінностях".

У схожому ключі висловилося й Міністерство культури України:

"Міністерство культури України вкрай стурбоване цинічною ситуацією нищення пам’яток історії, що покликані увічнювати пам'ять жертв політичних репресій та розцінює ці дії як вандалізм. Мінкультури додатково інформуватиме про хід розслідування даного злочину" .

 Сплюндрована польська ділянка меморіалу "Биківнянські могили". Фото понівеченого меморіалу публікує відомий польський журналіст Павєл Боболовіч у своєму twitter 

Український інститут національної пам’яті поклав відповідальність за псування пам’ятників на "третю сторону".

"Плюндрування пам'ятників у Биківні — провокація, яку намагалися представити як польську відповідь за Гуту Пеняцьку. Але вандалізм, вчинений над польською частиною меморіалу, виявив, що справжнім його виконавцем є третя сторона, зацікавлена в загостренні стосунків між українцями і поляками. Цей випадок має спонукати українців та поляків об'єднати зусилля не лише для захисту своїх пам'яток, але й щоб не допустити сіяння незгоди між нашими народами", — зазначив Голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В’ятрович.

Інститут висловив стурбованість цим учинком, назвавши його ганебним, і наголосив, що плюндрування могил жертв тоталітаризму є неприпустимим.

Посольство Республіки Польща у Києві передало українському МЗС дипломатичну ноту. Посол Ян Пекло нагадав про недавній інцидент у Гуті Пеняцькій, де понад два тижні тому підірвали пам’ятник загиблим полякам.

"Схоже, це починає набирати характеру тенденції. Інцидент у Биківні особливо ганебний, тому що в місці пам’яті, а саме на тих могилах з’явилися вульгарні словаю Ми постійно слідкуємо за діяльністю української влади в цій справі",підкресив посол.

Усі матеріали "Історичної правди" за темою "Биківня"

"Ми створюємо культуру пам’яті в Україні", - Гаяне Авакян

Інтерв’ю зі співзасновницею Платформи пам’яті "Меморіал" Гаяне Авакян для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Перешкодити єднанню ОУН із сіоністами. "Активні заходи" кдб

На початку 1970-х років із закордонних резидентур кдб срср надійшла низка документів, у яких зверталася увага на нову тенденцію в середовищі емігрантських центрів. Йшлося про те, що оунівці і сіоністи, попри здавалося б ідеологічні та інші розбіжності, почали об’єднуватися для спільної боротьби проти політики срср. Про те, як кдб намагався перешкодити такому єднанню, розповідають розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України.

Полон як тінь війни

Українська історія нерозривно пов'язана з війнами й боротьбою за незалежність. В усіх цих конфліктах українці опинялися в полоні: від часів визвольних змагань початку ХХ століття до сучасної війни проти Росії. Тема полону є не лише правовою чи військовою проблемою, а й історико-культурним дзеркалом епохи: вона відображає стан гуманістичних цінностей, культуру дотримання міжнародних норм і характер політичних режимів.

Тімоті Снайдер: Глобальна ініціатива у пошуках історичної правди

"Історія не є воюючою стороною. Завдання будь-якої серйозної історії, включно з таким проєктом як цей, — дійти до правди. А правда завжди цікавіша за міф. Правда демократична в той спосіб, у який міф бути не може, бо міф вимагає покори, міф вимагає відсутності сумнівів. Історична правда нагадує нам, що життя — це не стільки впевненість у чомусь хибному, скільки постійно зростаюче знання про різні речі, які можуть бути правдивими. Тому я не сумніваюся, що наприкінці цього проєкту люди в Україні і по всьому світі, будуть набагато краще підготовлені до боротьби з російською пропагандою, ніж зараз".