У Варшаві встановили пам’ятник загиболому президенту Польщі Качинському. ФОТО

У столиці Польщі Варшаві встановили пам’ятник загиблому президенту Леху Качинському. Монумент офіційно відкриють 10 листопада.

Про це повідомляє видання Fakt24.

 Фото: www.fakt.pl

Пам’ятник заввишки 7 метрів височіє на площі Юзефа Пілсудського і є частиною меморіалу жертвам Смоленської трагедії.

 Фото: www.fakt.pl

Президент Польщі (2005—2010) Лех Качинський загинув під час катастрофи свого літака під м. Смоленськом у Росії 10 квітня 2010 року.

Разом із ним загинули його дружина, начальник Генерального штабу Війська Польського, голова Інституту національної пам’яті та інші високопосадовці й члени екіпажу літака — усього 96 осіб.

Нагадаємо, в Коломиї вандали сплюндрували польський військовий цвинтар.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.