Спецпроект

АНОНС: "Меморіал жертв Голодомору" проведе зустріч зі свідком Голодомору Ільком Корунцем

8 листопада Національний музей "Меморіал жертв Голодомору" запрошує всіх охочих на зустріч зі свідком Голодомору Ільком Корунцем – видатним мовознавцем, перекладачем, літературним критиком, професором кафедри англійської філології і перекладу Київського національного лінгвістичного університету.

Голодомор Ілько Вакулович пережив на Черкащині. Через геноцид він втратив двох сестер і брата, не мав дитинства, бо швидко подорослішав, коли в житті його родини з’явилися сльози, біль, голод і смерть:

"Я був під бомбами. Я переніс страшенні злигодні під час Другої світової війни. Але! Мені найстрашніше, що згадую, то це мої 12 років і Голодомор!".

 

Усе своє життя професор Корунець перекладає з англійської, німецької та італійської мов: твори Джеймса Фенімора Купера, Артюра Рембо, Оскара Уайльда, Джанні Родарі та інших. Він був активним учасником руху шістдесятників проти зросійщення української мови.

Зустріч відбудеться в рамках проекту "Усна історія Голодомору".

8 листопада, четвер, 14.00

Місце: Національний музей "Меморіал жертв Голодомору" (Київ, вул. Лаврська, 3).

Організатор: Національний музей "Меморіал жертв Голодомору"

Вхід вільний.

Контакти: (044)254-45-12, 050-250-44-73  memoholod@ukr.net, memoholodpress@gmail.com.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.