Спецпроект

АНОНС: "Меморіал жертв Голодомору" проведе зустріч зі свідком Голодомору Ільком Корунцем

8 листопада Національний музей "Меморіал жертв Голодомору" запрошує всіх охочих на зустріч зі свідком Голодомору Ільком Корунцем – видатним мовознавцем, перекладачем, літературним критиком, професором кафедри англійської філології і перекладу Київського національного лінгвістичного університету.

Голодомор Ілько Вакулович пережив на Черкащині. Через геноцид він втратив двох сестер і брата, не мав дитинства, бо швидко подорослішав, коли в житті його родини з’явилися сльози, біль, голод і смерть:

"Я був під бомбами. Я переніс страшенні злигодні під час Другої світової війни. Але! Мені найстрашніше, що згадую, то це мої 12 років і Голодомор!".

 

Усе своє життя професор Корунець перекладає з англійської, німецької та італійської мов: твори Джеймса Фенімора Купера, Артюра Рембо, Оскара Уайльда, Джанні Родарі та інших. Він був активним учасником руху шістдесятників проти зросійщення української мови.

Зустріч відбудеться в рамках проекту "Усна історія Голодомору".

8 листопада, четвер, 14.00

Місце: Національний музей "Меморіал жертв Голодомору" (Київ, вул. Лаврська, 3).

Організатор: Національний музей "Меморіал жертв Голодомору"

Вхід вільний.

Контакти: (044)254-45-12, 050-250-44-73  memoholod@ukr.net, memoholodpress@gmail.com.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.