В обласний краєзнавчий музей на Підкарпатті принесли старовинну амфору. ФОТО

Мешканець Івано-Франківщини передав в обласний краєзнавчий музей старовинну амфору, яку відкопав на городі.

Про це інформує "Дzeркало Меdіа" з посиланням на "Бліц-Інфо".

За словами директора комунального підприємства "Пам’ять" Василя Тимківа, знахідку відкопали в селі Стецева Снятинського району Івано-Франківської області

"Хлопець копав бабусі город, зачепив і витягнув цю амфору. Онук запитав бабусю, чому вона старі горщики порозкидала на городі, а вона сказала, що то не її. Тоді хлопець зателефонував нам", — розповідає Тимків.

 

Після передачі в Івано-Франківський краєзнавчий музей знахідку відразу оглянула археолог й краєзнавець Марія Вуянко. Втім, за її словами, про датування цієї амфори наразі говорити ще зарано.

"Спочатку треба її добре вивчити. Це безперечно амфора, але вона має поливу і носик.

З опису ,який мені дали, я думала, що це амфора сарматів, адже знайдено в тій місцині. Проте їх амфори були круглі з загостреним денцем, а ця відрізняється. Тож потрібно вивчати", — каже Вуянко.

 

Як розповів директор краєзнавчого музею Ярослав Штиркало, подібних предметів у музейній колекції немає.

"Треба вивчати, адже навіть у фахівців археології є багато запитань до цієї знахідки: який це період, до якої доби вона відноситься.

Спочатку археологи опрацюють її, щоб дізнатися кому вона належала, потім буде очищення і реставрація, а тоді вже можна буде її презентувати в експозиції", — пояснив директор.

Як повідомлялося, в Коломиї Івано-Франківської області вандали повалили хрести на польському цвинтарі.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.