Спецпроект

АНОНС: У Києві представлять "Енциклопедію Голодомору"

12 листопада в Національному музеї "Меморіал Голодомору" презентують "Енциклопедію Голодомору". Понад тисяча статей цієї монументальної праці розкривають основні події і явища, узагальнюють історіографічні та меморіальні практики.

"Енциклопедія Голодомору" стала верхівкою багаторічної дослідницької роботи її автора – відомого дослідника, доктора історичних наук, професора Василя Івановича Марочка. 

 

"Її завдання – інформувати прийдешні покоління про Голодомор в Україні, не переконувати опонентів, а правдиво подавати історичні факти, нагадувати про вічні цінності християнського милосердя. Однотомне видання "Енциклопедії Голодомору" не вичерпує тему людського горя, завданого українському народу, змісту і трагедійності самого історичного явища", – говорять у "Меморіалі Голодомору". 

Робота над формуванням переліку гасел та написання статей тривала впродовж семи років (2012–2018). 

Учасники презентації: 

- Олеся Стасюк, генеральний директор Національного музею "Меморіал жертв Голодомору" 
- Євген Нищук, Міністр культури України 
- Іван Васюник, співголова Громадського комітету із вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932 – 1933 років в Україні
- Василь Марочко, доктор історичних наук, професор, автор "Енциклопедії Голодомору"

12 листопада, понеділок, 13.00

Місце: Національний музей "Меморіал жертв Голодомору"(м. Київ, вул. Лаврська, 3).

Організатор: Національний музей "Меморіал жертв Голодомору".

Вхід вільний.

Для акредитації та довідок: (044)254-45-12, memoholod@ukr.net, memoholodpress@gmail.com. 

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.

"Цього разу це війна". Фрагмент із книжки Крістофера Кларка "Сновиди"

Уранці 28 червня 1914 року, коли ерцгерцог Франц Фердинанд із дружиною Софією прибули на залізничний вокзал у Сараєві, Європа ще жила в мирі. Через 37 днів спалахнула війна, яка забрала життя понад кільканадцять мільйонів людей, зруйнувала низку імперій і докорінно змінила хід світової історії. У книжці Крістофера Кларка "Сновиди" події, що призвели до Першої світової війни, розгортаються майже похвилинно.