На Вінничині пограбували два кургани. ФОТО

У Бершадському районі Вінницької області "чорні археологи" пограбували два кругани на території круганного могильника.

Злочин виявили 7 грудня археологи, які приїхали на територію могильника, повідомила вінницькому сайту "Вежа" співробітниця Вінницького обласного краєзнавчого музею Ольга Грабовська.

 Фото: Вежа

"На одному з них [курганів ІП] викопано кілька шурфів розміром 1х2 м, і глибиною трохи більше метра. Інший курган копався із використанням техніки, на ньому вирито 7-метрову траншею і розкоп 2х4 м, глибиною близько 4,5 м. В розкопах, відвалах та навколо курганів залишків кістяків чи археологічних знахідок, виявлено не було (тільки порожні пластикові пляшки і недопалки залишені мародерами). Чи було щось знайдено не відомо. Можливо, скоро це вдасться дізнатися спостерігаючи за інтернет-аукціонами", —зазначає Ольга Грабовська.

 Фото: Вежа
 Фото: Вежа

Археологи заявили про намір подавати заяву в поліцію за фактом вчинення кримінального правопорушення відповідно статті 298 Кримінального кодексу України.

Згаданий курганний могильник розташовується за два кілометри на південь від с. Бирлівка Бершадського району Віннницької області. Його відкрили в 1959 році. На сьогодні там збереглися чотири кургани.

Два з них у кінці вересня 2018 року обстежували археологи Вінницького краєзнавчого музею на чолі з завідувачем сектора охорони культурної спадщини Михайлом Потупчиком. Через те, що курганний могильник розташовується на кукурудзяному полі, обміри та фотофіксацію відклали на пізніший час.

Як повідомлялося, археологи виявили скелет дитини з черепом пташки в роті.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.