Монумент Слави у Львові знесуть до Нового Року

У Львові розпочалися роботи зі знесення 30-метрової аварійної стели, що є частиною Монументу слави на вул. Стрийській. Демонтаж стели коштуватиме міському бюджету 295,8 тис. грн.

Роботи, які розпочалися 17 грудня, виконує будівельна компанія "Альтера", з якою Галицька районна адміністрація підписала угоду ще 11 грудня. Згідно з цією угодою, роботи з демонтажу мають бути виконані до 31 грудня 2018 року, повідомляє ZAXID.net.

Демонтувати одразу усю стелу Монументу слави не вдасться через її складну конструкцію, тому її руйнуватимуть поступово. Окремі елементи стели після демонтажу пропонують передати до львівського музею "Територія терору".

 Монументу слави біля Стрийського парку у Львові. Фото: Назарій Пархомик

Згідно з даними бізнес-платформи YouControl, бенефіціарним власником БК "Альтера" є мешканець міста Горлівка Донецької області Владислав Дутка. Це підприємство було створене у січні 2018 року, його статутний капітал становить 1000 грн.

Нагадаємо, Львівська мерія ухвалила рішення про демонтаж аварійного 30-метрового пілону Монументу слави на вул. Стрийській у лютому 2018 року. До того, 15 лютого, представники правих організацій розбили плити та напис "Переможцям над нацизмом" на Монументі Слави. Замість відбитого напису, активісти фарбою написали "пам’ятник окупантам".

В Українському інституті національної пам’яті повідомили, що "Монумент Слави є пам’ятником, присвяченим опору та вигнанню нацистських окупантів з України, а тому, відповідно до закону, не є символікою комуністичного тоталітарного режиму та не підлягає обов’язковому демонтажу".

У квітні Монумент слави обгородили парканом, на облаштування якого з бюджету міста виділили 400 тис. грн.

Меморіал "Монумент бойової слави Радянських Збройних Сил" відкрили в 1970 році. Ансамбль меморіалу, окрім 30-метрової стели, складається з бетонної композиції з фігурами воїнів та алегоричних фігур радянського воїна і "Батьківщини-матері".

Від газет до телесеріалів: 30 років еволюції політичної агітації в Україні

Протягом 30 років незалежності України політична агітація у нашій країні пройшла шлях від звичайних газет та інформаційних бюлетенів до телевізійних серіалів. З одного боку, постійних змін зазнавала форма агітації, з іншого — деякі елементи, як-от меседжі, у ній залишалися незмінними. Окрім того, з'явився окремий вид "агітації"—"гречкосійство", тобто підкуп виборців різними матеріальними й нематеріальними благами.

За два кроки до війни: Гляйвіцька провокація

31 серпня 1939 року. Невеличке сілезьке містечко Гляйвіц, Німеччина. Вечір. В одному з номерів готелю в центрі міста на застеленому ліжку лежить з закритими очима чоловік. Він вдягнутий і взутий. О 16-00 тишу номера прорізує вимогливий дзвінок телефону, який стоїть на столику біля ліжка. Не відкриваючи очей чоловік простягає руку, знімає трубку і підносить її до вуха. З трубки лунає добре знайомий йому голос: «Терміново передзвоніть!».

«Тройка» чи «Сєвєр»? – депортаційна операція початку квітня 1951 року

70 років тому на території України відбулася остання депортаційна операція, під час якої переважно зі Західної України було виселено 2 487 сімей куркулів, свідків Єгови та колишніх вояків армії Андерса

Черчилль-політик і Орвелл-письменник: дивовижні схожості двох культових особистостей

Мало хто знає, що здавалося б, нічим не пов’язані між собою Вінстон Черчилль та Джордж Орвелл мали насправді багато чого спільного. Обоє випередили свій час, обоє виступали борцями за свободу та демократію, а їхні ідеї, сформовані майже століття тому, залишаються гостро актуальними і дотепер.
Книжка «Черчилль і Орвелл. Битва за свободу», написана журналістом та воєнним кореспондентом Томасом Ріксом, вийшла друком у крафтовому видавництві «Лабораторія». Це порівняльна біографія двох видатних історичних постатей, які ніколи не зустрічались, однак захоплювались один одним на відстані.