Монумент Слави у Львові знесуть до Нового Року

У Львові розпочалися роботи зі знесення 30-метрової аварійної стели, що є частиною Монументу слави на вул. Стрийській. Демонтаж стели коштуватиме міському бюджету 295,8 тис. грн.

Роботи, які розпочалися 17 грудня, виконує будівельна компанія "Альтера", з якою Галицька районна адміністрація підписала угоду ще 11 грудня. Згідно з цією угодою, роботи з демонтажу мають бути виконані до 31 грудня 2018 року, повідомляє ZAXID.net.

Демонтувати одразу усю стелу Монументу слави не вдасться через її складну конструкцію, тому її руйнуватимуть поступово. Окремі елементи стели після демонтажу пропонують передати до львівського музею "Територія терору".

 Монументу слави біля Стрийського парку у Львові. Фото: Назарій Пархомик

Згідно з даними бізнес-платформи YouControl, бенефіціарним власником БК "Альтера" є мешканець міста Горлівка Донецької області Владислав Дутка. Це підприємство було створене у січні 2018 року, його статутний капітал становить 1000 грн.

Нагадаємо, Львівська мерія ухвалила рішення про демонтаж аварійного 30-метрового пілону Монументу слави на вул. Стрийській у лютому 2018 року. До того, 15 лютого, представники правих організацій розбили плити та напис "Переможцям над нацизмом" на Монументі Слави. Замість відбитого напису, активісти фарбою написали "пам’ятник окупантам".

В Українському інституті національної пам’яті повідомили, що "Монумент Слави є пам’ятником, присвяченим опору та вигнанню нацистських окупантів з України, а тому, відповідно до закону, не є символікою комуністичного тоталітарного режиму та не підлягає обов’язковому демонтажу".

У квітні Монумент слави обгородили парканом, на облаштування якого з бюджету міста виділили 400 тис. грн.

Меморіал "Монумент бойової слави Радянських Збройних Сил" відкрили в 1970 році. Ансамбль меморіалу, окрім 30-метрової стели, складається з бетонної композиції з фігурами воїнів та алегоричних фігур радянського воїна і "Батьківщини-матері".

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".