У Латвії розповіли, які документи республіканського КГБ опублікують онлайн

До кінця 2018 року в Латвії в загальний доступ опублікують картотеки штатної агентури КГБ, позаштатних оперативників і статистичного обліку агентури КГБ на 1991 рік.

Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на видання Skaties.lv.

"Настає історичний момент, коли будуть щодня публікуватися дані з "чекістських мішків", що зберігалися протягом багатьох років. Це станеться одразу після набрання чинності відповідних урядових постанов. Зацікавлені сторони зможуть отримати доступ до імен колишніх агентів КГБ, розміщених в інтернеті", — йдеться в повідомленні.

Документи будуть опубліковані в оригінальному вигляді, більшість із них російською мовою і написані від руки.

Насамперед буде оприлюднена картотека агентури КГБ в алфавітному порядку — 10 612 карток. До неї входять імена і активних на той момент (серпень 1991-го) агентів, і виключених. Також 1-й відділ КГБ (розвідка) вносив у цей архів загальні дані про осіб, які планували виїхати з СРСР за кордон та імена потенційних кандидатів для вербування в разі війни або непередбаченої ситуації.

Є також картотека статистичного обліку агентури КГБ (4141 картка). У ній все ті самі імена, що і в алфавітній картотеці, але згруповані за належністю до структурних одиниць Комітету держбезпеки. Цей архів за радянських часів використовували для підготовки звітності.

Буде оприлюднено й картотеку "позаштатних оперативних працівників КГБ" — осіб, які на громадських засадах надавали чекістам "допомогу в контррозвідувальній діяльності на транспортних, промислових об'єктах, а також окремих закладах Міноборони". У цьому архіві знаходиться 75 карток. Позаштатним оперативникам не давали позивних, а створювали абревіатуру з перших букв імені, прізвища та по батькові.

Дослідників і зацікавлених осіб просять пам'ятати, що в файловій системі, яка готується до публікації, також є люди, які потрапили туди проти їхньої волі.

Зацікавленим сторонам необхідно зареєструватися для доступу до документів на сайті архіву. Документи КГБ будуть доступні на веб-сайті в розділі "Поточні" або "Віртуальні виставки та цифрові ресурси".

Точна дата опублікування поки що невідома, але вже домовлено, що публікація відбудеться на наступний день після того, як правила Кабінету міністрів Латвії, що обумовлюють її процедуру, набудуть чинності.

"Чекістські мішки" — картотека і архіви КГБ Латвійської РСР, захоплені в серпні 1991 року і наступні місяці під час розвалу СРСР. Вважається, що це найповніша база даних управління КГБ республіканського рівня, яку вдалося захопити, не дозволивши її вивезти до Москви, в головний офіс КГБ.

Нагадаємо, 3 грудня 2018 року Бюро захисту Сатверсме (спецслужба Латвії) передало  "чекістські мішки" в державний архів Латвії для опрацювання й публікації.

4 жовтня 2018 року Сейм Латвії в остаточному читанні ухвалив законопроект про публікацію документів КГБ в Інтернеті до 31 грудня 2018 року. 

Раніше Бюро захисту Сатверсме виступило із застереженням, що публікація картотеки КГБ в Інтернеті може створити різні ризики і знизити рівень довіри суспільства до органів безпеки. 

"Важливо не робити з пам’яті божество", - Євгеній Стасіневич

Публічне інтерв'ю з літературним критиком Євгенієм Стасіневичем у рамках виставки ГОЛОСИ Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Отруєння. Фрагменти книжки Віктора Ющенка"Недержавні таємниці. Нотатки на берегах пам’яті"

Фрагменти автобіографічної книжки третього Президента України.

Андрій Бандера. Батька – за сина

У справі оперативної розробки Степана Бандери, яка зберігається в архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України, є низка документів, які стосуються його батька – отця Андрія. Це драматична історія того, як чекісти перекладали свою ненависть до одного з лідерів українського визвольного руху на його близьких родичів.

"Примус до підданства". Перша спроба

"В ліжку з ведемедем. Сусідство з Росією як історичний виклик" - таку назву має нова книжка Олексія Мустафіна, що готується до виходу у видавництві "Фабула". Є в ній глава, присвячена експансії Російської імперії на Кавказі. Зокрема, й в часи правління у Картлі Іраклія II – царя, якому нинішня влада Грузії хоче встановити пам'ятник у своїй столиці. Чому ця ініціатива викликала таке обурення можна зрозуміти із фрагменту книжки, люб'язно наданому "Історичній правді" Олексієм Мустафіним.