У Латвії розповіли, які документи республіканського КГБ опублікують онлайн

До кінця 2018 року в Латвії в загальний доступ опублікують картотеки штатної агентури КГБ, позаштатних оперативників і статистичного обліку агентури КГБ на 1991 рік.

Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на видання Skaties.lv.

"Настає історичний момент, коли будуть щодня публікуватися дані з "чекістських мішків", що зберігалися протягом багатьох років. Це станеться одразу після набрання чинності відповідних урядових постанов. Зацікавлені сторони зможуть отримати доступ до імен колишніх агентів КГБ, розміщених в інтернеті", — йдеться в повідомленні.

Документи будуть опубліковані в оригінальному вигляді, більшість із них російською мовою і написані від руки.

Насамперед буде оприлюднена картотека агентури КГБ в алфавітному порядку — 10 612 карток. До неї входять імена і активних на той момент (серпень 1991-го) агентів, і виключених. Також 1-й відділ КГБ (розвідка) вносив у цей архів загальні дані про осіб, які планували виїхати з СРСР за кордон та імена потенційних кандидатів для вербування в разі війни або непередбаченої ситуації.

Є також картотека статистичного обліку агентури КГБ (4141 картка). У ній все ті самі імена, що і в алфавітній картотеці, але згруповані за належністю до структурних одиниць Комітету держбезпеки. Цей архів за радянських часів використовували для підготовки звітності.

Буде оприлюднено й картотеку "позаштатних оперативних працівників КГБ" — осіб, які на громадських засадах надавали чекістам "допомогу в контррозвідувальній діяльності на транспортних, промислових об'єктах, а також окремих закладах Міноборони". У цьому архіві знаходиться 75 карток. Позаштатним оперативникам не давали позивних, а створювали абревіатуру з перших букв імені, прізвища та по батькові.

Дослідників і зацікавлених осіб просять пам'ятати, що в файловій системі, яка готується до публікації, також є люди, які потрапили туди проти їхньої волі.

Зацікавленим сторонам необхідно зареєструватися для доступу до документів на сайті архіву. Документи КГБ будуть доступні на веб-сайті в розділі "Поточні" або "Віртуальні виставки та цифрові ресурси".

Точна дата опублікування поки що невідома, але вже домовлено, що публікація відбудеться на наступний день після того, як правила Кабінету міністрів Латвії, що обумовлюють її процедуру, набудуть чинності.

"Чекістські мішки" — картотека і архіви КГБ Латвійської РСР, захоплені в серпні 1991 року і наступні місяці під час розвалу СРСР. Вважається, що це найповніша база даних управління КГБ республіканського рівня, яку вдалося захопити, не дозволивши її вивезти до Москви, в головний офіс КГБ.

Нагадаємо, 3 грудня 2018 року Бюро захисту Сатверсме (спецслужба Латвії) передало  "чекістські мішки" в державний архів Латвії для опрацювання й публікації.

4 жовтня 2018 року Сейм Латвії в остаточному читанні ухвалив законопроект про публікацію документів КГБ в Інтернеті до 31 грудня 2018 року. 

Раніше Бюро захисту Сатверсме виступило із застереженням, що публікація картотеки КГБ в Інтернеті може створити різні ризики і знизити рівень довіри суспільства до органів безпеки. 

Імена, писані по воді. Українська еміграція у Великій Британії

Першою громадою етнічних українців в Англії стали емігранти, які не доїхали до Америки. Комусь не вистачило грошей, а хтось надав перевагу пожинанню плодів британської індустріальної революції над створенням канадського аграрного прориву

Словацьке національне питання та чехословацький військовий рух в Україні у 1914-1918 роках

Словаки – давні сусіди українців. Поміж Україною та Словацькою Республікою існує спільний кордон – 97 км. Водночас, про словацьку історію та культуру в Україні мало хто знає. У більшості літератури, яка виходила на території Російської імперії, словаки вважались частиною чеського народу, який мешкає в Угорському королівстві Австро-Угорської монархії. У статистичних даних про населення України, зібраних на межі ХІХ – ХХ століть, відображена змішана інформація про чехів та словаків

«…Попереду заслін із жінок і дітей»: грецькі антифашисти проти Британії

На початку березня 2014 року російське керівництво скликало пресконференцію, присвячену подіям в Україні. Відповідаючи на запитання про можливість війни з сусідньою державою, Владімір Путін заявив: «Якщо ми ухвалимо таке рішення, то тільки для захисту українських громадян. І нехай спробує будь-хто з числа військовослужбовців стріляти у своїх людей, за якими ми стоятимемо позаду, не попереду, а позаду. Хай вони спробують стріляти у жінок і дітей!». Утім, у застосуванні подібної тактики росіяни не були першими. У Другу світову війну її використовували грецькі антифашисти. Але не проти нацистів, а проти британської армії.

План «Барбаросса». Що думали військові Гітлера?

Хоча було зрозуміло, що однією з головних причин нападу на Радянський Союз було прагнення здобути запаси (передусім нафту), яких бракувало німцям, без відповіді залишалося головне питання: чи мали вони ресурси, щоб здобути ресурси, яких прагнули? Одне слово: чи їхні бажання не перевищували здатність їх задовільнити? Урешті-решт, Гітлер так ніколи й не визнав цього недоліку плану «Барбаросса». Він хотів швидкої війни, щоб отримати доступ до сировини й землі, але сировина, яку він хотів мати найбільше (нафта), була неймовірно далеко.