Верховна Рада України затвердила пам'ятні дати на 2019 рік. СПИСОК

Народні депутати України прийняли проект постанови про відзначення пам'ятних дат та ювілеїв у 2019 році.

Відповідний документ № 9234 у цілому підтримали 232 народних депутати, передає "Новое время".

У 2019 планується урочисто відзначити на державному рівні такі дати:

- 1000 років від початку правління Ярослава Мудрого, великого князя Київської Русі (1019);

- 200 років з часу прем'єри п'єси Івана Котляревського "Наталка Полтавк"а на сцені полтавського театру (1819);

- 100 років з часу створення Одеської кіностудії (1919);

- 100 років з дня проголошення Акту Злуки УНР і ЗУНР (22.01.1919);

- 80 років від дня проголошення незалежності Карпатської України (15.03.1939);

- 30 років з часу створення Товариства української мови імені Тараса Шевченка та інші.

На державному рівні планується святкування таких ювілеїв:

1 січня — 110 років від дня народження Степана Бандери (1909—1959), провідного діяча й теоретика українського національно-визвольного руху, голови Проводу Організації українських націоналістів;

6 січня — 80 років від дня народження Валерія Лобановського (1939—2002), тренера, футболіста;

12 січня — 110 років від дня народження Марії Приймаченко (1909—1997), художниці, майстрині народного декоративного розпису;

23 січня — 90 років від дня народження Філарета (1929) (в миру — Денисенко Михайло Антонович), православного церковного діяча, патріарха Української православної церкви Київського патріархату;

27 січня — 180 років від дня народження Павла Чубинського (1839—1884), фольклориста, етнографа, поета, автора слів державного гімну України;

23 лютого — 140 років від дня народження Казимира Малевича (1879—1935), художника, теоретика мистецтва, педагога;

20 березня — 380 років від дня народження Івана Мазепи (1639—1709), гетьмана України, військового і політичного діяча, мецената;

22 травня — 140 років від дня народження Симона Петлюри (1879—1926), голови Директорії УНР, державного, військового і політичного діяча, журналіста, літературного та театрального критика;

6 червня — 130 років від дня народження Ігоря Сікорського (1889—1972), визначного авіаконструктора;

17 липня — 170 років від дня народження Олени Пчілки (справжні ім'я і прізвище — Ольга Косач; 1849—1930), письменниці, перекладачки, громадської діячки, фольклориста, етнографа;

7 серпня — 200 років від дня народження Пантелеймона Куліша (1819—1897), письменника, перекладача, фольклориста, історика, громадського діяча;

9 вересня — 250 років від дня народження Івана Котляревського (1769—1838), письменника, поета, драматурга, громадського діяча, основоположника сучасної української літератури;

26 жовтня — 200 років від дня народження Миколи Терещенка (1819—1903), громадського діяча, підприємця, мецената.

На державному рівні проведуть заходи, присвячені 80-й річниці початку Другої світової війни, 75-й річниці депортації кримських татар та інших народів Криму (18.05.1944), а також 75-й річниці з початку переселення і депортації українців з Лемківщини, Холмщини, Надсяння, Підляшшя (вересень 1944, день пам'яті — 10.09.2019).

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.