У Києві відкрилася виставка харківського художника Нікіти Тітова "Шлях свободи"

Киянам пропонують згадати про події останніх п’яти років України завдяки плакатам відомого художника Нікіти Тітова. Виставка працює в УКРІНФОРМі до 14 січня.

18 грудня, Національний музей Революції Гідності та Центр досліджень визвольного руху в УКРІНФОРМі відкрили виставку "Шлях свободи. П’ять років України в плакатах Нікіти Тітова".

23 роботи художника, створені у 2013—2018 роках, спокійно і проникливо розповідають про Україну і українців у цей час. "Шлях свободи — це ключові, героїчні і часом трагічні події, через які нам доводиться пройти на шляху до змін і справжньої незалежності", — описує колекцію її автор Нікіта Тітов.

 

"Революція Гідності, російська агресія, окупація Криму, війна на Донбасі: всі ці події вкладаються у п'ять років. Але вони стали визначальними. Ми навчилися брати відповідальність за країну – волонтери, воїни, реформатори. Ми дізналися, як це – підтримувати наших бранців у російському полоні. Потрібен талант митця, щоб описати, проговорити, показати нам самих себе, і нас – світові. Тож пропонуємо озирнутися на шлях свободи завдяки роботам Нікіти Тітова", – говорить директор Національного музею Революції Гідності Ігор Пошивайло.

 

"З одного боку — це експеримент для нас: організація мистецької виставки. Але колекція робіт Нікіти Тітова, створених під враженням подій у нашій країні, нагадує своєрідний репортаж про ці 5 років. Тож ми раді співпрацювати із нашими партнерами, інформуючи громадян завдяки й художнім інструментам", — підкреслив Олександр Харченко,  Генеральний директор УКРІНФОРМу.

"Напередодні свят багато розмов про свята і вихідні. Про старий і новий стилі. Про календар. І це природньо і правильно. Ми живемо, плануємо і проектуємо. Але наш календар сьогодні — це календар війни. Щоб перегорнути його, треба перемогти. Щоб перемогти, слід планувати, проектувати і — жити. Художній проект Нікіти Тітова "Шлях свободи" — це про вміння бачити суть подій. Його робота "Календар" найбільше вразила мене. Нікіта вміє бачити. Приходьте зазирнути й ви", — сказав Володимир В’ятрович, Голова Українського інституту національної пам’яті.

 

Серед представлених плакатів — роботи про Майдан, про ключові події війни на Донбасі: Іловайськ, битву за аеропорт, про режим тиші та життя на лінії зіткнення. Тітов втілив образи волонтера, добровольця, розвідника, навіть — патріота. Низка плакатів присвячена бранцям Москви. "Про них треба говорити, їх потрібно підтримувати, давати їм відчувати і знати, що країна їх не покинула", — коментує Нікіта Тітов.

Нікіта Тітов — відомий український художник, народився в 1973 році у місті Їхві, Естонія. Закінчив художньо-графічний факультет Харківського педагогічного університету. Працював у рекламі, книговидавництві як книжковий графік, як художник співпрацював із театрами.

 

Участь у відкритті взяли:

Нікіта Тітов, художник, Ігор Пошивайло, Генеральний директор Національного музею Революції Гідності, Володимир В’ятрович, Голова Українського інституту національної пам’яті, Олександр Харченко, Генеральний директор УКРІНФОРМу, Ярина Ясиневич, керівниця програм Центру досліджень визвольного руху.

Організатори:

Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності

Українське національне інформаційне агентство "Укрінформ"

Центр досліджень визвольного руху

Український інститут національної пам'яті

Над проектом працювали: Нікіта Тітов, Марина Сингаївська, Ольга Сало, Володимир В’ятрович, Олена Шарговська, Катерина Ніколаєнко, Петро Клим, Іван Кішка, Ярина Ясиневич.

Виставка триватиме: з 18 грудня 2018 року до 14 січня 2019 року на вікнах і в приміщенні УКРІНФОРМ (вул. Богдана Хмельницького 8/16, метро "Театральна").

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".