У Львові презентували першу книгу-біографію Климентія Шептицького

22 грудня у Святоюрському соборі Української греко-католицької церкви презентували вперше видану біографію блаженного Климентія Шептицького, рідного брата митрополита Андрея Шептицького.

Про це повідомляє Гал-Інфо із посиланням на Радіо Свобода.

 Фото о. Юстина Бойка

Біографія отця Климентія Шептицького (народився 17 листопада 1869 року – помер 1 травня 1951 року) – це близько 670 сторінок, написані львівським дослідником Іваном Матковським на основі численних архівних джерел, які зберігаються в Україні та Польщі.

"Автор опрацював дуже солідний, до сих пір не знаний загалу, так званий світський період життя отця Климентія Шептицького, листи мами Софії Фредро-Шептицької, які частково збереглись. Все це дозволяє зрозуміти не тільки постать отця Климентія Шептицького, але середовище, в якому він народився, зростав, виховувався.

Завдяки виданню довідуємось детально про те, як проходили дитячі і шкільні роки Казимира (світське ім’я отця Климентія), університетський період, коли вперше почав роздумувати над монашим покликанням, як проявив себе, як політик", – наголосив під час презентації керівник Постуляційного центру монастирів Студійського уставу отець Юстин Бойко.

Біографія отця Климентія Шептицького складається із 17 розділів. Вони охоплюють походження Шептицьких з роду Драга-Сасів, дитинство Шептицького, шкільні роки, навчання в Мюнхені, Відні, Парижі, Кракові, інформацію про політичну діяльність Казимира Шептицького як члена австрійського парламенту.

"Отець Климентій Шептицький не був ніколи у тіні свого брата – митрополита Андрея Шептицького. Це доводить дослідження і всі ті архівні матеріали, які вдалось знайти.

Отець Климентій Шептицький – відомий церковний діяч, активний і самостійний. У 43-річному віці він пішов у монастир, але ще у 18-річному віці він говорив про чернече життя", – говорить автор біографії Іван Матковський.

Книга-біографія отця Климентія Шептицького містить понад 300 ілюстрацій, чимало з яких опубліковані вперше.

17 листопада 2019 року виповниться 150 років від дня народження блаженного Климентія Шептицького. Верховна Рада ухвалила рішення про вшанування цієї постаті на державному рівні.

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.