У Львові презентували першу книгу-біографію Климентія Шептицького

22 грудня у Святоюрському соборі Української греко-католицької церкви презентували вперше видану біографію блаженного Климентія Шептицького, рідного брата митрополита Андрея Шептицького.

Про це повідомляє Гал-Інфо із посиланням на Радіо Свобода.

 Фото о. Юстина Бойка

Біографія отця Климентія Шептицького (народився 17 листопада 1869 року – помер 1 травня 1951 року) – це близько 670 сторінок, написані львівським дослідником Іваном Матковським на основі численних архівних джерел, які зберігаються в Україні та Польщі.

"Автор опрацював дуже солідний, до сих пір не знаний загалу, так званий світський період життя отця Климентія Шептицького, листи мами Софії Фредро-Шептицької, які частково збереглись. Все це дозволяє зрозуміти не тільки постать отця Климентія Шептицького, але середовище, в якому він народився, зростав, виховувався.

Завдяки виданню довідуємось детально про те, як проходили дитячі і шкільні роки Казимира (світське ім’я отця Климентія), університетський період, коли вперше почав роздумувати над монашим покликанням, як проявив себе, як політик", – наголосив під час презентації керівник Постуляційного центру монастирів Студійського уставу отець Юстин Бойко.

Біографія отця Климентія Шептицького складається із 17 розділів. Вони охоплюють походження Шептицьких з роду Драга-Сасів, дитинство Шептицького, шкільні роки, навчання в Мюнхені, Відні, Парижі, Кракові, інформацію про політичну діяльність Казимира Шептицького як члена австрійського парламенту.

"Отець Климентій Шептицький не був ніколи у тіні свого брата – митрополита Андрея Шептицького. Це доводить дослідження і всі ті архівні матеріали, які вдалось знайти.

Отець Климентій Шептицький – відомий церковний діяч, активний і самостійний. У 43-річному віці він пішов у монастир, але ще у 18-річному віці він говорив про чернече життя", – говорить автор біографії Іван Матковський.

Книга-біографія отця Климентія Шептицького містить понад 300 ілюстрацій, чимало з яких опубліковані вперше.

17 листопада 2019 року виповниться 150 років від дня народження блаженного Климентія Шептицького. Верховна Рада ухвалила рішення про вшанування цієї постаті на державному рівні.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.