У Львові презентували першу книгу-біографію Климентія Шептицького

22 грудня у Святоюрському соборі Української греко-католицької церкви презентували вперше видану біографію блаженного Климентія Шептицького, рідного брата митрополита Андрея Шептицького.

Про це повідомляє Гал-Інфо із посиланням на Радіо Свобода.

 Фото о. Юстина Бойка

Біографія отця Климентія Шептицького (народився 17 листопада 1869 року – помер 1 травня 1951 року) – це близько 670 сторінок, написані львівським дослідником Іваном Матковським на основі численних архівних джерел, які зберігаються в Україні та Польщі.

"Автор опрацював дуже солідний, до сих пір не знаний загалу, так званий світський період життя отця Климентія Шептицького, листи мами Софії Фредро-Шептицької, які частково збереглись. Все це дозволяє зрозуміти не тільки постать отця Климентія Шептицького, але середовище, в якому він народився, зростав, виховувався.

Завдяки виданню довідуємось детально про те, як проходили дитячі і шкільні роки Казимира (світське ім’я отця Климентія), університетський період, коли вперше почав роздумувати над монашим покликанням, як проявив себе, як політик", – наголосив під час презентації керівник Постуляційного центру монастирів Студійського уставу отець Юстин Бойко.

Біографія отця Климентія Шептицького складається із 17 розділів. Вони охоплюють походження Шептицьких з роду Драга-Сасів, дитинство Шептицького, шкільні роки, навчання в Мюнхені, Відні, Парижі, Кракові, інформацію про політичну діяльність Казимира Шептицького як члена австрійського парламенту.

"Отець Климентій Шептицький не був ніколи у тіні свого брата – митрополита Андрея Шептицького. Це доводить дослідження і всі ті архівні матеріали, які вдалось знайти.

Отець Климентій Шептицький – відомий церковний діяч, активний і самостійний. У 43-річному віці він пішов у монастир, але ще у 18-річному віці він говорив про чернече життя", – говорить автор біографії Іван Матковський.

Книга-біографія отця Климентія Шептицького містить понад 300 ілюстрацій, чимало з яких опубліковані вперше.

17 листопада 2019 року виповниться 150 років від дня народження блаженного Климентія Шептицького. Верховна Рада ухвалила рішення про вшанування цієї постаті на державному рівні.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.