АНОНС: Презентація книги «Вогонь і кров» Ернста Юнґера

У Києві відбудеться презентація українського перекладу творів Ернста Юнґера «Вогонь і кров» за участі дослідниці спадку письменника – Олени Семеняки.

Про це повідомляє літературний клуб "Пломінь".

 

Вперше перекладена українською мовою збірка "Вогонь і кров" присвячена фронтовим переживанням німецького письменника, філософа, ідеолога консервативної революції Ернста Юнґера під час його участі у Першій світовій війні.

Натхненні та захопливі тексти звично для автора ведуться у формі щоденника, що, разом із листуванням з ріднею автора, є логічним продовженням осмислення Юнґером феномену війни, побратимства та нового світового порядку з часу написання першого роману "В сталевих грозах".

Під час презентації говоритимуть про ранній період творчості Ернста Юнґера, осмислення нового типу війни після Першої світової, а також те, чому читати Юнґера 100 років після написання творів досі актуально та важливо.

Час: 26 грудня, середа, 19.00

Місце: приміщення літературного клубу "Пломінь", провулок Шевченка 5 (ст. м. Майдан незалежності), Козацький Дім – 3 поверх

Путін про пакт Молотова-Ріббентропа, Голокост і Бабин Яр: неоімперські амбіції та інструменталізація історії

Останнім часом помітно зросла активність російського президента у висловленні оцінок про історичні події та явища минулого. Зокрема це стосується чітко означеної європейцями ролі Сталіна і Гітлера у розв’язанні Другої світової війни, а також проблематики антисемітизму та Голокосту. Ще не вщухлі суперечки довкола виступу Владіміра Путіна 23 січня 2020 року в Єрусалимі, який ним сповна був використаний для пропаганди історичного наративу Кремля, і знову дискусія в світових медіа. Цього разу у зв’язку з публікацією 19 червня 2020 р. статті«75 років Великої Перемоги: спільна відповідальність перед історією і майбутнім», в якій, серед іншого, Путін згадує і про Пакт Молотова-Ріббентропа, і про Голокост, і про Бабин Яр…

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

Роль Медведчука: Юрій Литвин і Василь Стус мали одного адвоката та загинули в одному таборі

Українського поета, журналіста, правозахисника Юрія Литвина знайшли з розтятим животом у камері колонії особливо суворого режиму ВС-389/36 у селі Кучино на Уралі. Це сталося 4 вересня 1984 року. Бездиханне тіло поета Василя Стуса знайдуть у карцері того самого дня роком пізніше

«Прийшов час збирати каміння…»: Про репатріацію нашої церковної старовини

Радянська влада вивезла з України безліч дорогоцінних артефактів, церковних цінностей. Напевно, немає жодного храму, який не був пограбований тодішньою владою. Коштовності частково продали за кордон. Та чимало збереглося у російських музеях. Це був відвертий грабунок. Від часу проголошення незалежності українська влада і українське суспільство мали б системно опікуватися поверненням нашої національної історико-культурної спадщини. Але чи ми, українці, – як суспільство і держава – готові до копіткої наполегливої праці з репатріації вкраденого спадку?