Пам’ятник Суворову у Києві демонтують – рішення Мінкульту

Експертна комісія Міністерства культури підтримала перенесення пам’ятника російському полководцю Олександру Суворову з подвір’я Київського військового ліцею імені Івана Богуна.

Про це повідомляє Главком із посиланням на Facebook очільника міністерства культури Євгена Нищука.

 Фото: Главком

Зазначається, що комісія одноголосно ухвалила рішення, яке дозволить перенести пам’ятник.

"Про необхідність цього я неодноразово говорив вже протягом декількох років і у ЗМІ, і у спілкуванні з керівництвом Ліцею, і з мною глибоко шановним Героєм України Ігорем Гордійчуком.

Та, ухвалення рішення щодо пам‘ятки місцевого значення – процес, до якого причетне не лише Міністерство. І комусь, вочевидь, було вигідне зволікання, а як наслідок – спекуляції та перекручування", – зазначив міністр культури.

Прес-секретар Нищука Юлія Даценко у коментарі ЗМІ уточнила, що рішення комісії є остаточним.

Читайте також:

Монумент Слави у Львові знесуть до Нового Року

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.