Спецпроект

Фільм українського режисера про Голодомор показали у Словаччині. ФОТО

У Братиславі відбувся показ документального короткометражного фільму "Голод нації" про Голодомор 1932—1933 років в Україні молодого українського режисера Аліни Головіної.

Про це повідомляє Укрінформ з посиланням на прес-службу Посольства України в Словаччині.

"29 листопада ц.р. Українсько-Словацькою Ініціативою, за сприяння Посольства України в СР, у м. Братислава організовано показ документального короткометражного фільму про Голодомор 1932-1933 років в Україні молодого українського режисера Аліни Головіної, створеного до 85-річниці великої трагедії", — йдеться у повідомленні.

 Фото: сторінка посольства у "Фейсбуці"

Крім того, в рамках заходу відкрили тематичну виставку, приуроченудо 85-роковин Голодомору 1932-1933 років в Україні.

Також пройшла дискусія із залученням словацьких політологів та представників громадськості.

Як відомо, основу фільму "Голод нації" складають інтерв`ю з музейними науковцями, істориками-експертами та, безпосередньо, трьома свідками Голодомору. Короткометражка створена на замовлення Посольства України у Словацькій Республіці.

  Фото: сторінка посольства у "Фейсбуці"

Аліна Головіна — кінорежисер, громадська активістка. У 2009 році стала переможницею Кіновідеофестивалю вітчизняного виробництва "Відкрита ніч" за неігрове студентське кіно "По той бік райдуги".

У 2012 році вона зняла докумнетальний короткометражний фільм "Один" на базі Української студії хронікально-документальних фільмів, в рамках Гранту Президента України для молодих кінорежисерів. 

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.