У Верховній Раді відкрили контрпропагандистську виставку про Донбас

4 грудня в парламенті Український інститут національної пам’яті відкрив інформаційно-просвітницьку, контрпропагандистську виставку "Донбас: переPROчитання образу".

Виставка є спробою деконструювання створеного російською пропагандою негативного медійного образу краю як "особливого" регіону, актуалізованого в українському суспільстві в умовах війни Росії проти України.

У виставці зібрані найбільш переконливі та цікаві факти історії заселення степових регіонів, що розкривають суть Донбасу як цивілізаційно-культурного перехрестя. Значна їх частина присвячена "антирадянським виступам" та проявам суспільної незгоди серед жителів Донецької та Луганської областей.

 

"Ми повинні розуміти, що боротьба за Донбас триває давно, і раніше совєтська пропаганда, а зараз російська поширюють негативні медійні образи", - наголосила Голова Комітету Верховної Ради України у закордонних справах Ганна Гопко.

 Ганна Гопко. Фото: прес-служба УІНП

Експозиція повністю руйнує міф про Донбас як "надзвичайно зрадянізоване" населення регіону.

"Сучасний окупований Донбас не позбувся міфу про начебто проросійський анклав, де не було нічого українського. Попри шалену русифікацію протягом багатьох років, Донбас був, залишається і буде українським. Під час так званого обміну територіями з Польщею після Другої світової війни величезна кількість українців з теренів Західної України була переселена не лише на південь України, а й на Донбас. Трудова міграція ще більше зробила Донбас насправді українським", - підкреслив Голова Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності Микола Княжицький.

Микола Княжицький. Фото: прес-служба УІНП 

На його переконання, виставка дає усвідомлення, що Донбас завжди був і буде українським, що це українська земля, і тому боротьба за неї є святою.

Виставка "Донбас: переPROчитання образу" дозволяє побачити в регіоні не стільки Донбас, скільки українські Донеччину та Луганщину, зазначив Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

"Спочатку імперії крадуть минуле, потім загарбують територію. Так зробила Росія з Кримом, який зображали "ісконно рускім", і з Донбасом, з минулого якого стирали українські сліди. Такий погляд активно впроваджувався в суспільну свідомість на цих теренах та в Україні загалом. Вже потім з‘являються "зелені чоловічки" чи терористи з георгіївськими стрічками, які нібито відновлюють історичну справедливість. Тому визволення і Криму і Донбасу неможливе без повернення правди про їхнє минуле, їхньої інтеграції в загальноукраїнський історичний наратив", - наголосив В’ятрович.

 Володимир В'ятрович. Фото: прес-служба УІНП

Виставка містить маловідомі матеріали з фондів Центрального державного архіву громадських об'єднань України, Галузевого державного архіву СБУ, а також документи з Державного архіву Донецької області.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".