Ветерани ОУН і УПА отримали статус учасників бойових дій

Верховна Рада України ухвалила закон, який передбачає надання статусу учасників бойових дій ветеранам Української повстанської армії (УПА) й Організації Українських націоналістів (ОУН).

За документ у цілому на засіданні парламенту 6 грудня проголосували 236 народних депутатів за мінімально необхідних 226, передає Радіо "Свобода".

Документ, який вносить зміни до закону про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, надає "статус учасника бойових дій особам, які брали участь у всіх формах збройної боротьби за незалежність України у XX столітті у складі Української повстанської армії, Української повстанської армії отамана Тараса Боровця (Бульби) "Поліська Січ", Української народної революційної армії (УНРА), збройних підрозділів Організації українських націоналістів і, відповідно до закону "Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у XX столітті", визнані борцями за незалежність України у XX столітті".

Документ набуде чинності через три місяці з дня його опублікування.

Станом на кінець травня 2018 року, за даними авторів законопроекту, залишалося близько 1200 живих ветеранів ОУН та УПА.

Нагадаємо, у квітні 2015 року український парламент ухвалив закон "Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у XX столітті".

До них зараховано: армії та уряди УНР і ЗУНР, Карпатську Січ, Українську військову організацію, Організацію українських націоналістів, Українську повстанську армію, Українську Гельсінську групу, Народний рух України (до 1991 року) та ін.

5 грудня у Верховній Раді зареєстрували проект постанови, яка пропонує повторно присвоїти провідникові ОУН(р) Степану Бандері звання Героя України.

«Кожен має знати, що без його, або її зусиль нічого не зміниться»: Олександра Матвійчук

Публічне інтерв'ю із правозахисницею Олександрою Матвійчук у рамках виставки ГОЛОСИ Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Важка стежка до храму. Спогади очевидця відродження УАПЦ у Чернігові

28 січня 1990-го під час встановлення пам'ятного хреста у Крутах побував український священик з Києва, який взяв участь у освяченні хреста і служінні панахиди по вбитих більшовиками у 1918 році студентах. На Крутянську жалобу тоді з'їхалося понад 300 осіб. Це був перший за багато років випадок на Чернігівщині, коли тут відкрито служили церковну панахиду по жертвах комуністичного режиму. Сподіватись на такий крок з боку місцевих священиків РПЦ було неможливо, тому ще більше нас стала вабити УАПЦ, про яку ми чули, що вона була знищена і заборонена комуністичним режимом.

КГБ УРСР проти "Летючих козаків" ВПС США

У москві поставили завдання перед кгб урср збирати всю доступну інформацію про всіх українців, які пішли на службу до армії США. Їх розглядали як таких, що можуть бути використані з диверсійною і шпигунською метою проти срср. Так, керівництво кгб з настороженістю сприймало здобуті агентурою відомості про "збільшення американцями набору до армії молоді українського походження".

"Сто днів" або останній король: епізод з історії визвольних змагань литовського народу

Кожному в Україні, мабуть, відомі події Української революції. Зокрема, обставини реставрації гетьманської влади у 1918 році. Втім, спроби повернення до історичних форм правління, у ту добу боротьби за незалежність колишніх підневільних Росії народів, характерні не лише для України. Подібне відбулося і у Литві. Майже одночасно з реалізацією ідей українського ІІ Гетьманату народився литовський монархічний проект.