Ветерани ОУН і УПА отримали статус учасників бойових дій

Верховна Рада України ухвалила закон, який передбачає надання статусу учасників бойових дій ветеранам Української повстанської армії (УПА) й Організації Українських націоналістів (ОУН).

За документ у цілому на засіданні парламенту 6 грудня проголосували 236 народних депутатів за мінімально необхідних 226, передає Радіо "Свобода".

Документ, який вносить зміни до закону про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, надає "статус учасника бойових дій особам, які брали участь у всіх формах збройної боротьби за незалежність України у XX столітті у складі Української повстанської армії, Української повстанської армії отамана Тараса Боровця (Бульби) "Поліська Січ", Української народної революційної армії (УНРА), збройних підрозділів Організації українських націоналістів і, відповідно до закону "Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у XX столітті", визнані борцями за незалежність України у XX столітті".

Документ набуде чинності через три місяці з дня його опублікування.

Станом на кінець травня 2018 року, за даними авторів законопроекту, залишалося близько 1200 живих ветеранів ОУН та УПА.

Нагадаємо, у квітні 2015 року український парламент ухвалив закон "Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у XX столітті".

До них зараховано: армії та уряди УНР і ЗУНР, Карпатську Січ, Українську військову організацію, Організацію українських націоналістів, Українську повстанську армію, Українську Гельсінську групу, Народний рух України (до 1991 року) та ін.

5 грудня у Верховній Раді зареєстрували проект постанови, яка пропонує повторно присвоїти провідникові ОУН(р) Степану Бандері звання Героя України.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.

Це змінило хід битви за Київ: як два українські герої стримали російський прорив

Двоє саперів з Поділля підірвали Гостомельський міст, і ворог не зміг увірватися до столиці.