АНОНС: Дискусія "Роль медіа під час Революції Гідності"

Учасники-репортери, стрими, нові формати телевізійних шоу та чимало інших нюансів роботи ЗМІ обговорять учасники дискусії "Роль медіа під час Революції Гідності" цієї суботи, 19 січня, у Мистецькому арсеналі.

"Попити чаю на майдані" – з цієї фрази, написаної журналістом у соцмережі, все почалося. А далі? Як поширювалася інформація про те, що відбувалося на центральній площі столиці? Яку роль відіграли у революції медіа – традиційні та новітні? Де межа між активізмом та заангажованістю? Якою є роль журналістів під час буремних подій? 

 

Учасники дискусії:

Настя Станко – журналістка hromadske.ua

Ян Доброносов – фотограф, незалежний кореспондент

Модеруватиме розмову менеджер освітніх програм Мистецького арсеналу, тренер із медіаграмотності Марина Кафтан.

Виставка сучасного мистецтва "Революціонуймо" – це міжнародний проект-дослідження, в якому понад 30 сучасних митців та мистецьких груп із 15 країн мовою інсталяції, живопису, мультимедій, перформансу, відео та фото документацій, говорять про події революцій, аналізують їх як суспільне явище й досліджують роль митця і музею в осмисленні історичних моментів.

Особистий, критичний і ретроспективний погляд фокусується на особливій історичній події – Революції Гідності в Україні, яка стала унікальним досвідом українців, коли в перші десятиріччя 21 століття хвиля протестних рухів та революцій прокотилася світом, сигналізуючи про те, що наявний суспільний устрій переживає кризу й світ потребує змін.

У Мистецькому арсеналі виставка "Революціонуймо" триває до 27 січня 2019 року.

19 січня, субота, 16.00

Місце: Мистецький арсенал (Київ, вул. Лаврська, 10-12).

Організатори: Мистецький арсенал та Національний музей Революції Гідності.

Вхід за квитком на виставку "Революціонуймо".

Ерцгерцог та шпигун у київській тюрмі. Справа Василя Вишиваного

Вільгельма Габсбурга, або Василя Вишиваного, вже навряд чи можна віднести до незаслужено забутих постатей вітчизняної історії. Фігура австрійського ерцгерцога, який відчув себе українцем, останніми роками привертає чимало уваги. Йому присвячені не лише наукові публікації, а й художній роман та навіть опера на лібрето Сергія Жадана. При цьому якщо про Вільгельма на чолі Українських січових стрільців у 1918-му пишуть багато, то про Вільгельма як київського в’язня 30 років потому – значно менше.

«Диво на Віслі»: український вимір

Події серпня – вересня 1920 р. мали вирішальне значення в польсько-радянській війні. Перемога у Варшавській битві засвідчила здатність поляків відстояти своє право на незалежність. Втім без допомоги українських військ подолати Червону армію було би важче.

Чи там шукають витоки терору?

Останнім часом в нашому суспільстві йде обговорення витоків звірячої поведінки російських окупаційних військ в Україні в триваючій російсько-українській війні. Дехто з істориків та публіцистів вбачає ці витоки в більшовицьких та ширше комуністичних традиціях. Дійсно злочинів та репресій часів більшовицької диктатури можна навести чимало. Але чи були противники більшовизму в цьому плані краще?

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"