АНОНС: Дискусія "Роль медіа під час Революції Гідності"

Учасники-репортери, стрими, нові формати телевізійних шоу та чимало інших нюансів роботи ЗМІ обговорять учасники дискусії "Роль медіа під час Революції Гідності" цієї суботи, 19 січня, у Мистецькому арсеналі.

"Попити чаю на майдані" – з цієї фрази, написаної журналістом у соцмережі, все почалося. А далі? Як поширювалася інформація про те, що відбувалося на центральній площі столиці? Яку роль відіграли у революції медіа – традиційні та новітні? Де межа між активізмом та заангажованістю? Якою є роль журналістів під час буремних подій? 

 

Учасники дискусії:

Настя Станко – журналістка hromadske.ua

Ян Доброносов – фотограф, незалежний кореспондент

Модеруватиме розмову менеджер освітніх програм Мистецького арсеналу, тренер із медіаграмотності Марина Кафтан.

Виставка сучасного мистецтва "Революціонуймо" – це міжнародний проект-дослідження, в якому понад 30 сучасних митців та мистецьких груп із 15 країн мовою інсталяції, живопису, мультимедій, перформансу, відео та фото документацій, говорять про події революцій, аналізують їх як суспільне явище й досліджують роль митця і музею в осмисленні історичних моментів.

Особистий, критичний і ретроспективний погляд фокусується на особливій історичній події – Революції Гідності в Україні, яка стала унікальним досвідом українців, коли в перші десятиріччя 21 століття хвиля протестних рухів та революцій прокотилася світом, сигналізуючи про те, що наявний суспільний устрій переживає кризу й світ потребує змін.

У Мистецькому арсеналі виставка "Революціонуймо" триває до 27 січня 2019 року.

19 січня, субота, 16.00

Місце: Мистецький арсенал (Київ, вул. Лаврська, 10-12).

Організатори: Мистецький арсенал та Національний музей Революції Гідності.

Вхід за квитком на виставку "Революціонуймо".

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.