У центрі Києва згорів будинок 1883 року. ФОТО

16 січня від пожежі постраждав будинок на вулиці Грушевського 4Б в Києві. Як виявилосяя, від 2015 року він не має охоронного статусу пам’ятки архітектури.

Про це 44.ua повідомив голова Департаменту охорони культурної спадщини КМДА Олександр Нікоряк, інформує "Хмарочос".

"У 2011 році було розпорядження про знесення будівлі. Аби цього не сталося, орган культурної спадщини подав у Міністерство культури інформацію про внесення будинку до державного реєстру архітектурних пам’яток. Але вже 2015 року власники через суд скасували цей наказ", – повідомив він.

Відсутність охоронного статусу призводить до того, що власник будівлі не звітує перед КМДА про її долю.

 Фото: Артур Дубровенко / Информатор

Будинок розташовується біля готелю "Дніпро" поряд з Європейською площею. Його збудували в 1883 році за проектом архітектора Ніколаєва на замовлення київських підприємців Бонадурерів, які були підданими Швейцарії.

Хоча будинок було визнано непридатним для проживання ще 1989 року, у 2006 році відселені мешканці знову приватизували свої квартири і продали їх компанії "Грааль". 

 Проект 48-поверхової будівлі, яку планує збудувати на місці садиби компанія "Грааль". Фото: hmarochos.kiev.ua

Пізніше "Грааль" оприлюднив проект будівництва на місці садиби 48-поверхового хмарочоса. Громадська діячка Олена Терещенко переконана, що забудовник  довів будинок до аварійного стану увмисно.

Активісти кілька разів намагалися запобігти знищенню садиби ХІХ століття. Зокрема, тут облаштовували арт-сквоти. За словами активіста Олександра Глухова, на момент пожежі 16 січня деякі приміщення будинку займали кілька громадських організацій, які своє присутністю прагнули вберегти будівлю.

Нагадаємо, в КМДА погодили реставрацію "Будинку зі зміями" в Києві, який є пам’яткою архітектури та містобудування місцевого значення.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.