У центрі Києва згорів будинок 1883 року. ФОТО

16 січня від пожежі постраждав будинок на вулиці Грушевського 4Б в Києві. Як виявилосяя, від 2015 року він не має охоронного статусу пам’ятки архітектури.

Про це 44.ua повідомив голова Департаменту охорони культурної спадщини КМДА Олександр Нікоряк, інформує "Хмарочос".

"У 2011 році було розпорядження про знесення будівлі. Аби цього не сталося, орган культурної спадщини подав у Міністерство культури інформацію про внесення будинку до державного реєстру архітектурних пам’яток. Але вже 2015 року власники через суд скасували цей наказ", – повідомив він.

Відсутність охоронного статусу призводить до того, що власник будівлі не звітує перед КМДА про її долю.

 Фото: Артур Дубровенко / Информатор

Будинок розташовується біля готелю "Дніпро" поряд з Європейською площею. Його збудували в 1883 році за проектом архітектора Ніколаєва на замовлення київських підприємців Бонадурерів, які були підданими Швейцарії.

Хоча будинок було визнано непридатним для проживання ще 1989 року, у 2006 році відселені мешканці знову приватизували свої квартири і продали їх компанії "Грааль". 

 Проект 48-поверхової будівлі, яку планує збудувати на місці садиби компанія "Грааль". Фото: hmarochos.kiev.ua

Пізніше "Грааль" оприлюднив проект будівництва на місці садиби 48-поверхового хмарочоса. Громадська діячка Олена Терещенко переконана, що забудовник  довів будинок до аварійного стану увмисно.

Активісти кілька разів намагалися запобігти знищенню садиби ХІХ століття. Зокрема, тут облаштовували арт-сквоти. За словами активіста Олександра Глухова, на момент пожежі 16 січня деякі приміщення будинку займали кілька громадських організацій, які своє присутністю прагнули вберегти будівлю.

Нагадаємо, в КМДА погодили реставрацію "Будинку зі зміями" в Києві, який є пам’яткою архітектури та містобудування місцевого значення.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.