УІНП виклав у вільний доступ альбом «Пісні Української революції»

Спільний проект Українського інституту національної пам’яті, народного артиста Тараса Компаніченка та гурту «Хорея Козацька» присвячений 100-річчю Української революції, з’явився у вільному доступі в мережі Інтернет.

Аудіо-альбом, над яким музиканти працювали майже рік, отримав назву "Пісні Української революції" - повідомляє УІНП.

 Фото: Дмитра Клочка

Повний список відтворення на Youtube.

"Пісні Української Революції" – це ще один нестандартний підхід до популяризації української історії. Адже українці мають почути голоси тієї доби, щоб пізнати дух, ідеали, прагнення та перемоги Української революції 1917–1921 років.

Ті люди, які боролись за свою державу тоді подібні до теперішніх воїнів, які боронять свободу і незалежність України від новітніх зазіхань давнього ворога нині", – говорить Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

 

Авторами більшості пісень, що увійшли до альбому, є класики української літератури, такі як Олександр Олесь, Грицько Чупринка, Микола Вороний, Христя Алчевська та ін. Композитори – Кирило Стеценко, Микола Леонтович, Олександр Кошиць, Яків Степовий, Павло Синиця, Костянтин Богуславський, Левко Ревуцький.

Музикант, кобзар, лідер гурту "Хорея Козацька" Тарас Компаніченко розповідає: "Твори, що увійшли до цієї музичної збірки – це частка моєї тридцятилітньої праці пошуку правдивих музичних пам'яток про ту, унікальну своїм національним пробудженням, епоху.

Усі ці твори були активно співані на великих і малих сценах України в часі 1917-21 років на урочистих подіях, військових мітингах, при відновленні "Просвіт", відкритті гімназій та університетів.

Пісні починали й завершували усі урочисті академії, святочні зібрання. Їх співали на воєнних позиціях, на шикуванні військ; вони співались кобзарями, артистами-бандуристами, оперними співаками, просвітянськими, військовими, міськими, студентськими хорами, Українською Республіканською Капелою та Українським Національним Хором. Багато творів були забуті і не звучали в Україні майже століття".

 

Організатори проекту: "Пісні Української революції": Тарас Компаніченко, Український інститут національної пам'яті.

Учасники проекту: гурт "Хорея Козацька" у складі: Тарас Компаніченко, Сергій Охрімчук, Северин Данилейко, Михайло Качалов, Максим Бережнюк, Ярослав Крисько.

Запрошені музиканти: Іванна Данилейко (хормейстер, альт), Олена Нагорна (сопрано), Павло Лисий (фортепіано).

Запис: студія звукозапису "Комора", зведення і мастеринг Костянтина Костенка, студія "Комора".

Читайте також:

У Великій Британії музиканти відтворили звуки закінчення Першої світової

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.

Легенда про «Оржівську операцію»: як Внутрішні війська НКВД випадково вбили «Клима Савура»

Читаючи документи, складається враження, що Оржівська операція за масштабами була чимось подібним до «битви за Берлін». Очевидно, чекістам не хотілося в «переможному угарі» відставати від Червоної армії і банальну випадкову ліквідацію «Савура» розцяцькували, як масштабну операцію із задіянням особисто вищого командування держбезпеки УРСР.

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.

Лем. Життя не з цієї землі

«Лем. Життя не з цієї землі» — це не лише біографія Станіслава Лема, а й драматична й чесна розповідь про складну історію Центрально-Східної Європи, у якій одне з чільних місць посідає Львів першої половини ХХ століття.