В Івано-Франківську відкрили меморіальну дошку полковнику армії УНР Петру Болбочану. ФОТО

22 січня в Івано-Франківську відкрили пам'ятну дошку видатному українському воєначальнику, полковнику армії УНР Петру Болбочану.

Про це повідомляє "Бліц-інфо".

 

Її встановили на фасаді колишнього готелю "Київ", що знаходиться на "стометрівці". Саме тут, в одному із номерів півроку проживав полковник Болбочан.

Директор музею визвольної боротьби імені Степана Бандери Ярослав Коретчук зауважує, що Петро Болбочан проживав у Станіславові (нині – Івано-Франківськ) з січня до червня 1919 року. Тоді тут була столиця Західно-Української народної республіки.

 

"Це визначна особистість в історії українського визвольного руху першої половини ХХ століття. Петро Болбочан відомий військовий діяч, очолював цілий ряд військових формувань УНР. У 1918 році на чолі кримської групи армії УНР йому вдалось випередивши німецькі війська на зайняти більшу частину Криму.

 

Протягом 1919 року він був командувачем лівобережного фронту армії УНР. Свого часу Болбочана звинувачували у спробі державного перевороту, його арештували та відправили під своєрідний домашній арешт, до Станіславова", - розповідає директор музею.

Водночас міський голова Руслан Марцінків зауважив, що дошку вирішили відкрити саме в цей день, у 100-річчня проголошення Акта злуки Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки.

 

"Він відвойовував для України український Крим, зараз ми маємо зробити це саме. Його життя є дуже символічним, як і його трагічна доля. Може й тому українська держава не повстала у 18-20 роках, що не було одної цілі – зберегти українську державу", - акцентував очільник міста.

Читайте також:

У столиці відкрили першу меморіальну дошку Дмитру Донцову. ФОТО

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".

Забутий герой з УСС. Правда про Ераста Коника

Про львівського студентського активіста, командира однієї із сотень Легіону Українських січових стрільців, старшини УГА, українського галицького правника та громадсько-політичного діяча Ераста Коника є лише коротка стаття у Вікіпедії та згадка у списку Миколи Лазаровича на сайті фотоархіву УСС. Для пересічних людей це ім'я не є відомим і радше асоціюється з іноземним діячем, аніж з українським військовим, який 6 років свого життя боровся за незалежну державу в Легіоні УСС та в різних формаціях Української Галицької армії.

Війна – це не лише окопи. Війна всюди, хоч і невидима

За рік після відвідин України словенський письменник Боштіян Відемшек видав книгу "Довгий шлях до миру", яку презентував в Ужгороді на початку червня. Після повернення до Любляни Відемшек опублікував у провідному словенському часописі "Дело" статтю про свої враження від побаченого і почутого в Україні. Публікуємо її в перекладі українською мовою.

Історія УПА за 10 хвилин. Для поляків і не тільки

Нещодавнє загострення польсько-українських стосунків породило потребу у нотатнику, котрий би давав відповіді на найбільш важливі і часті запитання. Водночас зв'являється багато недобросовісної аналітики та відвертої брехні, котру в основному створюють польські державні інституції. А також активно підтримують російські пропагандистські ЗМІ та блогери. Ті думки та тези, котрі поширювалися і активно почали розповсюджуватися крайнім часом мають у собі одну велику засадничу проблему. Польща не враховує того факту, що Держава Україна постала у січні 1918 року. Майже на цілий рік раніше, ніж сама Польща.