В Івано-Франківську відкрили меморіальну дошку полковнику армії УНР Петру Болбочану. ФОТО

22 січня в Івано-Франківську відкрили пам'ятну дошку видатному українському воєначальнику, полковнику армії УНР Петру Болбочану.

Про це повідомляє "Бліц-інфо".

 

Її встановили на фасаді колишнього готелю "Київ", що знаходиться на "стометрівці". Саме тут, в одному із номерів півроку проживав полковник Болбочан.

Директор музею визвольної боротьби імені Степана Бандери Ярослав Коретчук зауважує, що Петро Болбочан проживав у Станіславові (нині – Івано-Франківськ) з січня до червня 1919 року. Тоді тут була столиця Західно-Української народної республіки.

 

"Це визначна особистість в історії українського визвольного руху першої половини ХХ століття. Петро Болбочан відомий військовий діяч, очолював цілий ряд військових формувань УНР. У 1918 році на чолі кримської групи армії УНР йому вдалось випередивши німецькі війська на зайняти більшу частину Криму.

 

Протягом 1919 року він був командувачем лівобережного фронту армії УНР. Свого часу Болбочана звинувачували у спробі державного перевороту, його арештували та відправили під своєрідний домашній арешт, до Станіславова", - розповідає директор музею.

Водночас міський голова Руслан Марцінків зауважив, що дошку вирішили відкрити саме в цей день, у 100-річчня проголошення Акта злуки Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки.

 

"Він відвойовував для України український Крим, зараз ми маємо зробити це саме. Його життя є дуже символічним, як і його трагічна доля. Може й тому українська держава не повстала у 18-20 роках, що не було одної цілі – зберегти українську державу", - акцентував очільник міста.

Читайте також:

У столиці відкрили першу меморіальну дошку Дмитру Донцову. ФОТО

Як зароджувалася французька плеяда Півдня України

Наприкінці XVIII – початку XIX століття Південь України певною мірою став привабливий для іноземних переселенців. У цей час уряд Російської імперії намагавсяу тому числі освоювати регіон руками західноєвропейців. Не останнє місце у цьому процесі займали французи, які утворили тут потужний конгломерат управлінців, аграріїв, промисловців та інших фахівців. Вони не просто приїхали заробляти гроші на торгівлі або вирощуванні винограду, але й дали поштовх до розвитку окремих галузей економіки, якими сьогодні тут продовжують користуватися (суднобудівництво, виноградарство, вівчарство, тощо).

Буркусь: хто сторожив спокій дому Франка?

Це був не безпородний дворовий собака (хоча і в тім нічого лихого нема, навпаки, не виключено, що й таких тримали Франки, бо принаймні в певний час пес був у них не один, а справжній гуцульський вівчур, полонинський собака, чи, як іще називають, карпатська вівчарка

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».