В Івано-Франківську відкрили меморіальну дошку полковнику армії УНР Петру Болбочану. ФОТО

22 січня в Івано-Франківську відкрили пам'ятну дошку видатному українському воєначальнику, полковнику армії УНР Петру Болбочану.

Про це повідомляє "Бліц-інфо".

 

Її встановили на фасаді колишнього готелю "Київ", що знаходиться на "стометрівці". Саме тут, в одному із номерів півроку проживав полковник Болбочан.

Директор музею визвольної боротьби імені Степана Бандери Ярослав Коретчук зауважує, що Петро Болбочан проживав у Станіславові (нині – Івано-Франківськ) з січня до червня 1919 року. Тоді тут була столиця Західно-Української народної республіки.

 

"Це визначна особистість в історії українського визвольного руху першої половини ХХ століття. Петро Болбочан відомий військовий діяч, очолював цілий ряд військових формувань УНР. У 1918 році на чолі кримської групи армії УНР йому вдалось випередивши німецькі війська на зайняти більшу частину Криму.

 

Протягом 1919 року він був командувачем лівобережного фронту армії УНР. Свого часу Болбочана звинувачували у спробі державного перевороту, його арештували та відправили під своєрідний домашній арешт, до Станіславова", - розповідає директор музею.

Водночас міський голова Руслан Марцінків зауважив, що дошку вирішили відкрити саме в цей день, у 100-річчня проголошення Акта злуки Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки.

 

"Він відвойовував для України український Крим, зараз ми маємо зробити це саме. Його життя є дуже символічним, як і його трагічна доля. Може й тому українська держава не повстала у 18-20 роках, що не було одної цілі – зберегти українську державу", - акцентував очільник міста.

Читайте також:

У столиці відкрили першу меморіальну дошку Дмитру Донцову. ФОТО

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.