Росіяни відзначили зняття блокади Ленінграда військовим парадом. ФОТО

У Санкт-Петербурзі, Росія, відбувся військовий парад на честь 75-ї річниці звільнення міста від блокади військами німецького Вермахту.

27 січня Дворцовою площею міста промарширували понад 2,5 тисяч силовиків і пройшло біля 80 одиниць техніки, передає ТАСС.

 Усі фото: Петро Ковальов/ТАСС

Військовики, вдягнені в однострої Червоної армії зразка 1940-х років, несли штандарти фронтів і з’єднань, які брали участь у боях Другої світової війни, державний прапор РФ, прапори Перемоги, Збройних сил Росії та міста Санкт-Петербурга.

 
 

У параді брали участь курсанти військових вишів, вихованці Нахімовського і Суворовського училищ, кадетського корпусу, Кронштадського морського кадетського військового корпусу, загін військово-патріотичного руху "Юнармії" тощо.

Механізовану колону, куди входила здебільшого сучасна військова техніка російської армії, очолював радянський танк Т-34. На фото також засвітилися також автомобілі часів Другої світової війни "Студебекер", "ЗіС-5", "Газ-67" тощо.

 

Заврешився парад прольотом шести винищувачів.

ДОВІДКА:

Блокада Ленінграда (нині — Санкт-Петербург) військами групи армій "Північ" тривала з 8 вересня 1941 року по 27 січня 1944 року. У цей час місто отримувало постачання харчами лише через транспортну магістраль, прокладену через Ладозьке озеро ("Дорога життя"). Упродовж блокади від голоду, холоду, бомбардувань та артилерійських обстрілів загинуло біля 1,5 млн мешканців.

Читайте  також:

Литва може застосувати санкції проти російських каналів за знеславлення борців за незалежність

Путін про пакт Молотова-Ріббентропа, Голокост і Бабин Яр: неоімперські амбіції та інструменталізація історії

Останнім часом помітно зросла активність російського президента у висловленні оцінок про історичні події та явища минулого. Зокрема це стосується чітко означеної європейцями ролі Сталіна і Гітлера у розв’язанні Другої світової війни, а також проблематики антисемітизму та Голокосту. Ще не вщухлі суперечки довкола виступу Владіміра Путіна 23 січня 2020 року в Єрусалимі, який ним сповна був використаний для пропаганди історичного наративу Кремля, і знову дискусія в світових медіа. Цього разу у зв’язку з публікацією 19 червня 2020 р. статті«75 років Великої Перемоги: спільна відповідальність перед історією і майбутнім», в якій, серед іншого, Путін згадує і про Пакт Молотова-Ріббентропа, і про Голокост, і про Бабин Яр…

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

Роль Медведчука: Юрій Литвин і Василь Стус мали одного адвоката та загинули в одному таборі

Українського поета, журналіста, правозахисника Юрія Литвина знайшли з розтятим животом у камері колонії особливо суворого режиму ВС-389/36 у селі Кучино на Уралі. Це сталося 4 вересня 1984 року. Бездиханне тіло поета Василя Стуса знайдуть у карцері того самого дня роком пізніше

«Прийшов час збирати каміння…»: Про репатріацію нашої церковної старовини

Радянська влада вивезла з України безліч дорогоцінних артефактів, церковних цінностей. Напевно, немає жодного храму, який не був пограбований тодішньою владою. Коштовності частково продали за кордон. Та чимало збереглося у російських музеях. Це був відвертий грабунок. Від часу проголошення незалежності українська влада і українське суспільство мали б системно опікуватися поверненням нашої національної історико-культурної спадщини. Але чи ми, українці, – як суспільство і держава – готові до копіткої наполегливої праці з репатріації вкраденого спадку?