Директора Чернівецького облархіву засудили на 5 років

5 років позбавлення волі 29 січня призначив суд колишньому керівнику Державного архіву Чернівецької області.

До кримінальної відповідальності архівіста притягнули за хабар, повідомляє ZIK із посиланням на прес-службу Управління СБУ в Чернівецькій області.

Хабарника затримали в серпні 2017 року в робочому кабінеті під час отримання майже 1300 євро від місцевого мешканця. Як свідчать матеріали кримінальної справи, посадовець систематично стягав плату за видачу громадянам архівних довідок про їх народження на території області. 

Момент затримання хабарника. Фото: acc.cv.ua

Суд визнав посадовця винним у скоєнні злочину передбаченого ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу ("Одержання хабара в особливо великому розмірі або службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище").

Але, як з'ясували журналісти інформагенції АСС засуджений екс-архівіст не потрапиь за ґрати.

"Суд вирішив на підставі ч.2 ст.84 КК України (через важку хворобу) звільнити чоловіка від від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі строком на п'ять років", - йдеться у судовому рішенні, опулікованому в Єдиному державного реєстру судових рішень.

План «Барбаросса». Що думали військові Гітлера?

Хоча було зрозуміло, що однією з головних причин нападу на Радянський Союз було прагнення здобути запаси (передусім нафту), яких бракувало німцям, без відповіді залишалося головне питання: чи мали вони ресурси, щоб здобути ресурси, яких прагнули? Одне слово: чи їхні бажання не перевищували здатність їх задовільнити? Урешті-решт, Гітлер так ніколи й не визнав цього недоліку плану «Барбаросса». Він хотів швидкої війни, щоб отримати доступ до сировини й землі, але сировина, яку він хотів мати найбільше (нафта), була неймовірно далеко.

«Антирадянський» Лифар

Ім’я Лифаря було заборонене на батьківщині протягом довгого часу, а його численні теоретичні праці з історії балету та хореографії не перекладалися російською та не видавалися у СРСР, не дивлячись на високий рівень радянського балету та його популярність як серед партеліти, так і пересічних радянських громадян. Проте йому вдалося (хоча, звісно, він поняття не мав про це) потрапити до секретного радянського видання – «методички» КҐБ 1968 року «Використання можливостей Радянського комітету з культурних зв’язків з співвітчизниками за кордоном у розвідувальній роботі».

Реакція киян на аварію Чорнобильської АЕС та її наслідки

Безпрецедентна техногенна катастрофа, що сталася в ніч на 26 квітня 1986 року на 4-му блоці ЧАЕС надала поштовх для «тектонічних» національних, соціальних та політичних процесів в українському суспільстві. Від початку, потенційна загроза життю та здоров’ю мешканців столичного мегаполісу викликала у них не просто стурбованість і невдоволення, а і, досить, нелояльні до влади закиди. Населення, активно реагувало на подію та її наслідки, а, особливо гостро, в травні того року.

Як українські націоналісти 1 травня святкували в рідному місті Путіна

Первинно 1 травня, як міжнародний день боротьби за права робітників, встановив ІІ Соціалістичний інтернаціонал у 1889 р. Усі українські партії початку XX століття вважали себе частиною соціалістичного руху. Включно із націоналістичною Українською Народною Партією (УНП), створеною М.Міхновським. До того, як російські комуністи та німецькі нацисти поставили «свято праці» на службу своїм ідеологіям, українські націоналісти виводили українців 1 травня на демонстрації, але виключно під синьо-жовтими прапорами. За право українських робітників на власну українську державу.