У Мексиці знайшли храм бога "з обдертою шкірою". ФОТО

Археологи повідомили про важливу знахідку – на території Мексики їм вдалося віднайти храм Шіпе-Тотека. Йому близько тисячі років.

В ацтекській міфології Шіпе-Тотек – це божество, пов'язане з оновленням природи, землеробством і змінами пір року. Його ім'я можна перекласти як "Той, що з обдертою шкірою", - інформує BBC Україна.

 Фото: INAH

Традиційно священнослужителі регіону віддавали йому шану, вдягаючи маску зі шкіри принесених в жертву людей.

Предмети, які археологам вдалося віднайти у штаті Пуебла, датовані 900-1150 роками після Р.Х. Ймовірно, це найдавніші предмети, присвячені Шіпе-Тотеку, які вдавалося знайти на території Мексики.

В інституті національної антропології й історії Мексики кажуть, що 85-сантиметрове керамічне зображення божества виявили у відносно хорошому стані, хоча деякі елементи виробу відділилися одне від одного.

Фото: INAH

"Зі скульптурної точки зору це дуже красива річ", - каже провідний археолог Ноемі Кастільйо.

На місці також знайшли два величезних черепи, вирізані з вулканічної породи. Вага кожного з них – близько 200 кілограмів.

Археологи припускають, що черепи використовували як кришки для двох отворів, розташованих перед жертовними вівтарями, де, не виключено, поховані люди, яких Шіпе-Тотеку принесли в жертву.

Усі матеріали, знайдені на місці розкопок, відправили до лабораторії для подальших досліджень.

 Фото: INAH

Вважається, що згадки про Шіпе-Тотека вперше з'являється ще у доацтекський період. Як правило, його зображували у сандалях, з пов'язкою на стегнах і обтягували людською шкірою.

Ацтекський фестиваль здирання шкіри під назвою Тлакашипеуаліцтлі був присвячений саме Шіпе-Тотеку.

Центральна подія фестивалю – "гладіаторські бої", в яких, як правило, брали участь люди, захоплені в полон під час війни. Після бою з них здирали шкіру і вирізали серця – таким чином віддавалася шана Шіпе-Тотеку.

Саму обдерту шкіру потім використовували священнослужителі, які одягали її під час ритуальних обрядів.

Читайте також:

ТОП-10 українських археологічних знахідок 2018 року

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.

Пожежа. Уривок із книжки Максима Беспалова "У пошуках Єви"

Випадково натрапивши на могилу Єви та Марії Ориняк у пенсильванських лісах, Максим Беспалов прийшов до головного пошуку свого життя — історії власної родини. Автор пише про еміграцію, епідемію та війну. Про те, як понад 100 років тому карпатські бойки ставали шахтарями в далекій Централії та помирали там від силікозу. Як під час Першої світової мобілізовані до австрійської армії галичани мали зв’язок з Америкою, проте не мали його з родичами по інший бік Карпат.