У Мексиці знайшли храм бога "з обдертою шкірою". ФОТО

Археологи повідомили про важливу знахідку – на території Мексики їм вдалося віднайти храм Шіпе-Тотека. Йому близько тисячі років.

В ацтекській міфології Шіпе-Тотек – це божество, пов'язане з оновленням природи, землеробством і змінами пір року. Його ім'я можна перекласти як "Той, що з обдертою шкірою", - інформує BBC Україна.

 Фото: INAH

Традиційно священнослужителі регіону віддавали йому шану, вдягаючи маску зі шкіри принесених в жертву людей.

Предмети, які археологам вдалося віднайти у штаті Пуебла, датовані 900-1150 роками після Р.Х. Ймовірно, це найдавніші предмети, присвячені Шіпе-Тотеку, які вдавалося знайти на території Мексики.

В інституті національної антропології й історії Мексики кажуть, що 85-сантиметрове керамічне зображення божества виявили у відносно хорошому стані, хоча деякі елементи виробу відділилися одне від одного.

Фото: INAH

"Зі скульптурної точки зору це дуже красива річ", - каже провідний археолог Ноемі Кастільйо.

На місці також знайшли два величезних черепи, вирізані з вулканічної породи. Вага кожного з них – близько 200 кілограмів.

Археологи припускають, що черепи використовували як кришки для двох отворів, розташованих перед жертовними вівтарями, де, не виключено, поховані люди, яких Шіпе-Тотеку принесли в жертву.

Усі матеріали, знайдені на місці розкопок, відправили до лабораторії для подальших досліджень.

 Фото: INAH

Вважається, що згадки про Шіпе-Тотека вперше з'являється ще у доацтекський період. Як правило, його зображували у сандалях, з пов'язкою на стегнах і обтягували людською шкірою.

Ацтекський фестиваль здирання шкіри під назвою Тлакашипеуаліцтлі був присвячений саме Шіпе-Тотеку.

Центральна подія фестивалю – "гладіаторські бої", в яких, як правило, брали участь люди, захоплені в полон під час війни. Після бою з них здирали шкіру і вирізали серця – таким чином віддавалася шана Шіпе-Тотеку.

Саму обдерту шкіру потім використовували священнослужителі, які одягали її під час ритуальних обрядів.

Читайте також:

ТОП-10 українських археологічних знахідок 2018 року

Сюргюн. Мама думала, що нас везуть на розстріл

Уявіть себе на їх місці. У ваш дім на світанку вриваються озброєні люди, солдати. Дають 15 хвилин на збори. Відвозять на найближчу станцію. І додому ви зможете повернутися лише через 50 років.

Український вояк, який врятував десятки євреїв

Круглий сирота з Лемківщини. У 17 років, неповнолітнім, пішов воювати за Україну в складі Українських Січових Стрільців. Здобув дві вищі освіти в Празі. Став успішним бізнесменом в міжвоєнній Галичині. Для врятування євреїв створив окремий бізнес і рятував їх у промисловому масштабі. За що був, врешті решт, покараний нацистами. З Німеччини до США, його – вже немічного – витягнули вдячні євреї. Звати його Олекса Кривов'яза. Латинкою прізвище писав, як Krywowiaza

Авіація працює по «своїм», або Мулінська катастрофа 1945 року

У свідомості багатьох російських дослідників, радянсько-японська кампанія постає майже ідеальною. Мемуари, література, вікіпедія та військова хроніка повністю підтверджує це, даючи однобоку модель сприйняття минулих подій. Успіхи відомі – 700 кілометровий бліцкриг 6 танкової армії через Хінган, захоплення в полон 600 тис. угруповання Квантунської армії, мінімальні втрати, та прорив сучасної прикордонної фортифікаційної системи оборони японських військ. Але навіть і тут, можна знайти «підводне каміння», у вигляді фактів, що свідомо приховувалися роками. До таких подій відносяться і інцидент 16 серпня 1945 року, коли радянські впс розбомбили власні війська які дислокувалися біля міста Мулін

1943-2022: Від нацистів – до рашистів

Імперія, яка ніколи не була до кінця засуджена й покарана за свої злочини в минулому, сьогодні повертається у своїй потворній, абсурдній реінкарнації держави-терориста. Спроби умиротворити агресора, призвели до катастрофічних наслідків – він знову чинить масові вбивства, депортації, зґвалтування і грабунки в самому центрі Європи в ХХІ столітті, реалізовуючи цілеспрямований, неприкритий, "ідеологічно обґрунтований", підкріплений псевдоісторичними наративами та дегуманізуючими формами пропаганди, акт геноциду української нації. Але, як показує історія, крах тиранії – неминучий