АНОНС: У Києві відкриється виставка української дитячої іграшки від Русі до сучасності

13 лютого в Музеї історії міста Києва відкриється виставка української дитячої іграшки "Традиційні гаджети. Київська керамічна іграшка від Русі до сучасності".

Про це повідомляє Музей історії міста Києва.

Основою експозиції є фонди музею, де зберігається одна з найбільших в Україні колекцій глиняних іграшок від давньоруської доби (Х-ХІІІ ст.) до нового часу (ХVIIІ-ХІХ ст.). В експозиції також будуть представлені експонати дрібної керамічної пластики з колекції Інституту Археології НАН України. 

Більшість іграшок експонуватиметься вперше. Скориставшись QR-кодом, подивитися виставку можна буде на персональних гаджетах. На музейній археологічній виставці 3D-моделі експонатів та їх анімації у такій кількості використовуватимуться в Україні вперше.
 Підготовка виставки. Фото зі сторінки Музею історії міста Києва у "Фейсбуці"
Для створення атмосфери епох, у які були виготовлені іграшки, на виставці будуть представлені фотографії-реконструкції на автентичному тлі: керамічними іграшками бавляться діти, вбрані у відтворені костюми різних історичних періодів.
Звуковий супровід виставки забезпечуватиме Наталія Жижченко (ONUKA). Вона записала у власному виконанні гру на свищиках ХVII-ХVIIІ ст. з музейної колекції. Відтак завдяки Наталії звуки трьохсотлітньої давнини, що мовчали сотні років, залунають знову. 
Під час виставки художник-кераміст проводитиме майстер-класи зі створення глиняних іграшок. Відвідувачі зможуть спробувати власноруч створити іграшку. Майстер-класи поводитимуться за попереднім записом. 

Для любителів загадок і квестів розроблено серію завдань по виставці, які допоможуть перевірити їх знання та кмітливість. 
13 лютого, середа, 10.00
Місце: Музей історії міста Києва (вул. Б. Хмельницького, 7).
Організатори: Музей історії міста Києва, департамент культури КМДА.
Вхід за ціною квитка до музею.
 
Виставка триватиме до 14 березня 2019 року.
 

Українська культура у листівках і платівках діаспори

Українська листівка як засіб комунікації в українській повоєнній діаспорі представляє не тільки унікальне мистецьке явище, а як на мене, і мовну, лінгвістичну цінність. У час повоєнного тоталітаризму поштівки та музичні диски з українською музикою перетворилися на засіб підтримки рідних та близьких, як на поселеннях так і в Україні.

Останні форпости “русского міра” на Одещині

Останнім часом Україна завдяки наполегливій праці істориків, публіцистів, журналістів і блогерів розбірливіше дивиться на власну минувшину. Тепер без особливих зусиль середньостатистичний школяр “на пальцях” може пояснити, що Чорне море не копали древні “укри”, українську мову не вигадували в “австро-угорському генштабі”, Ленін не те, щоби не “зробив Україну”, а й узагалі тут ніколи не бував. І, найголовніше, як виявилося, не сучасні українські можновладці “переписують історію”. Її переписали радянські історики-фантасти, а нині їхню справу продовжують російські неоімперські пропагандисти.

Харківські адреси Миколи Міхновського

Де мешкав і працював Микола Міхновський у Харкові? Це важливе питання для належного вшанування пам’яті основоположника української незалежності (самостійності) досі належним чином не досліджене. В Харкові, зокрема, дотепер немає йому пам’ятника.

Молоде життя Євгена Побігущого-Рена

Незважаючи на польську займанщину, українське життя в Коломиї, зглядно у молоді, дуже активне і рухливе. Діють у місті два українські покоління – батьки молодих людей, і вони самі – нове покоління українських патріотів. Оці "молоді" страждають від програної боротьби батьків, їхнього сидіння і квиління про те, що треба змиритися з фактичним станом. Натомість молоді час від часу все голосніше ставлять своїм завданням визволення рідної землі від окупантів і загарбників, особливо ті, що вже воювали за Україну