У Західній Сахарі археологи знайшли дивні кам'яні об'єкти. ФОТО

Учені з Університету Східної Англії виявили сотні таємничих кам'яних конструкцій в Західній Сахарі. Одні з них містять людські поховання віком близько 1500 років.

Структури дуже різноманітні за розмірами і формою, і археологи не впевнені, для чого використовувалися багато з них, пише "Новое время" з посиланням на Live Science.

Територія Західної Сахари поділена: 75% контролюється Марокко, решта — Сахарською Арабською Демократичною Республікою, частково визнаною державою, яка претендує на всі землі колишньої колонії Іспанська Сахара.

На фото зображений тип кам'яної структури, відомий як "дольмен". Фото: Nick Brooks і Joanne Clarke

"Через історії конфліктів детальні археологічні та палеоекологічні дослідження в Західній Сахарі були надзвичайно обмежені", — пишуть автори роботи старший викладач Університету Східної Англії Джоан Кларк і незалежний дослідник Нік Брукс.

Археологи досліджували ландшафт і виконували невеликі розкопки на підконтрольній САДР частині Західної Сахари. Крім того, науковці використовували у своїх дослідженнях супутникові знімки з Google Earth.

На супутникових знімках можна побачити кілька сотень об’єктів різного типу. Одні мають форму півмісяців, інші утворюють кола, треті — прямі лінії, четверті — прямокутні, схожі на платформу, а п'яті є каменями, складені в кургани.

Є й більш складні варіанти. Наприклад, одна структура виглядає як суміш прямих ліній, кам'яних кіл, платформ і кам'яних стовпів, які разом утворюють комплекс завдовжки близько 630 метрів.

Археологи не впевнені в призначенні багатьох споруд, але, на їх думку, деякі з них можуть позначати місцезнаходження могил.

Під час невеликих розкопок археологи виявили кілька артефактів, які можна датувати за допомогою радіовуглецевого методу. Зокрема, вони знайшли дві купи каміння, які містять людські поховання віком близько 1500 років.

Дослідження показують, що Західна Сахара була колись більш вологим місцем, в якому жило більше тварин, ніж сьогодні. Археологи задокументували наскельні зображення, що показують зображення великої рогатої худоби, жирафів, антилоп і барбарійських овець, в той час як дослідники навколишнього середовища знайшли докази озер та інших джерел води, які висохли тисячі років тому.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.