У Західній Сахарі археологи знайшли дивні кам'яні об'єкти. ФОТО

Учені з Університету Східної Англії виявили сотні таємничих кам'яних конструкцій в Західній Сахарі. Одні з них містять людські поховання віком близько 1500 років.

Структури дуже різноманітні за розмірами і формою, і археологи не впевнені, для чого використовувалися багато з них, пише "Новое время" з посиланням на Live Science.

Територія Західної Сахари поділена: 75% контролюється Марокко, решта — Сахарською Арабською Демократичною Республікою, частково визнаною державою, яка претендує на всі землі колишньої колонії Іспанська Сахара.

На фото зображений тип кам'яної структури, відомий як "дольмен". Фото: Nick Brooks і Joanne Clarke

"Через історії конфліктів детальні археологічні та палеоекологічні дослідження в Західній Сахарі були надзвичайно обмежені", — пишуть автори роботи старший викладач Університету Східної Англії Джоан Кларк і незалежний дослідник Нік Брукс.

Археологи досліджували ландшафт і виконували невеликі розкопки на підконтрольній САДР частині Західної Сахари. Крім того, науковці використовували у своїх дослідженнях супутникові знімки з Google Earth.

На супутникових знімках можна побачити кілька сотень об’єктів різного типу. Одні мають форму півмісяців, інші утворюють кола, треті — прямі лінії, четверті — прямокутні, схожі на платформу, а п'яті є каменями, складені в кургани.

Є й більш складні варіанти. Наприклад, одна структура виглядає як суміш прямих ліній, кам'яних кіл, платформ і кам'яних стовпів, які разом утворюють комплекс завдовжки близько 630 метрів.

Археологи не впевнені в призначенні багатьох споруд, але, на їх думку, деякі з них можуть позначати місцезнаходження могил.

Під час невеликих розкопок археологи виявили кілька артефактів, які можна датувати за допомогою радіовуглецевого методу. Зокрема, вони знайшли дві купи каміння, які містять людські поховання віком близько 1500 років.

Дослідження показують, що Західна Сахара була колись більш вологим місцем, в якому жило більше тварин, ніж сьогодні. Археологи задокументували наскельні зображення, що показують зображення великої рогатої худоби, жирафів, антилоп і барбарійських овець, в той час як дослідники навколишнього середовища знайшли докази озер та інших джерел води, які висохли тисячі років тому.

Перший Всеукраїнський Собор УАПЦ, 5-6 червня 1990 р.

Як установа божественна, Церква незмінно і недвозначно виявляє свою сутність у соборній свідомості своїх членів, натхнених Святим Духом. «Бо зволилося Духові Святому і нам» - так владно висловлює перший Апостольський Собор в Єрусалимі свою постанову.

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.