У Західній Сахарі археологи знайшли дивні кам'яні об'єкти. ФОТО

Учені з Університету Східної Англії виявили сотні таємничих кам'яних конструкцій в Західній Сахарі. Одні з них містять людські поховання віком близько 1500 років.

Структури дуже різноманітні за розмірами і формою, і археологи не впевнені, для чого використовувалися багато з них, пише "Новое время" з посиланням на Live Science.

Територія Західної Сахари поділена: 75% контролюється Марокко, решта — Сахарською Арабською Демократичною Республікою, частково визнаною державою, яка претендує на всі землі колишньої колонії Іспанська Сахара.

На фото зображений тип кам'яної структури, відомий як "дольмен". Фото: Nick Brooks і Joanne Clarke

"Через історії конфліктів детальні археологічні та палеоекологічні дослідження в Західній Сахарі були надзвичайно обмежені", — пишуть автори роботи старший викладач Університету Східної Англії Джоан Кларк і незалежний дослідник Нік Брукс.

Археологи досліджували ландшафт і виконували невеликі розкопки на підконтрольній САДР частині Західної Сахари. Крім того, науковці використовували у своїх дослідженнях супутникові знімки з Google Earth.

На супутникових знімках можна побачити кілька сотень об’єктів різного типу. Одні мають форму півмісяців, інші утворюють кола, треті — прямі лінії, четверті — прямокутні, схожі на платформу, а п'яті є каменями, складені в кургани.

Є й більш складні варіанти. Наприклад, одна структура виглядає як суміш прямих ліній, кам'яних кіл, платформ і кам'яних стовпів, які разом утворюють комплекс завдовжки близько 630 метрів.

Археологи не впевнені в призначенні багатьох споруд, але, на їх думку, деякі з них можуть позначати місцезнаходження могил.

Під час невеликих розкопок археологи виявили кілька артефактів, які можна датувати за допомогою радіовуглецевого методу. Зокрема, вони знайшли дві купи каміння, які містять людські поховання віком близько 1500 років.

Дослідження показують, що Західна Сахара була колись більш вологим місцем, в якому жило більше тварин, ніж сьогодні. Археологи задокументували наскельні зображення, що показують зображення великої рогатої худоби, жирафів, антилоп і барбарійських овець, в той час як дослідники навколишнього середовища знайшли докази озер та інших джерел води, які висохли тисячі років тому.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.