В Африці виявили руїни середньовічного собору

Польські археологи, які працюють в Донголі (Судан), виявили руїни найбільшої середньовічної церкви в Нубії

Про це повідомляє Центр дослідження Африки.

 

На думку дослідників, ця будова могла бути резиденцією архієпископа, який керував територією близько тисячі кілометрів уздовж Нілу, між першим і п'ятим порогами.

Донгола була столицею Макурії - одного з трьох християнських нубійських королівств. Архієпископ Донголи керував єпископом Фараса. Польські археологи працюють тут з 1964 року.

За словами дослідників, нове відкриття змінює уявлення про місто. У 2021 році їм вдалося очистити стіну апсиди разом з прилеглою стіною і прилеглим куполом великий гробниці. Стіни апсиди були прикрашені розписом, що зображував дві монументальних фігури, вона є найбільшою подібною конструкцією, виявленою в Нубії. Її діаметр становить шість метрів.

"Якщо наші оцінки, засновані на відомих розмірах, підтвердяться, це найбільша церква, виявлена досі в Нубії. Розмір важливий, але також і розташування будівлі - в самому центрі міста. На схід від апсиди було додано великий купольний будинок. У нас є відмінна аналогія такого архітектурного комплексу: Фарас. Там собор теж стояв у центрі цитаделі, а на схід від нього знаходилася купольна гробниця Іоанна, єпископа Фараса", - заявив керівник групи дослідників Артур Облуський.

Вчені вважають, що велика церква в Донголі служила собором, поруч з яким була споруджена гробниця, ймовірно, єпископа. Сама ж будівля протягом декількох століть впливала на релігійну архітектуру Нубії.

Нещодавно виявлена будівля стоїть в центрі цитаделі, оточеної стіною висотою близько 10 метрів і завтовшки 5 метрів. Розкопки показали, що це було серце всього королівства, оскільки всі виявлені там споруди мали монументальний характер: церкви, палац і великі вілли, які належали церковній і державній еліті.

"Ми створюємо культуру пам’яті в Україні", - Гаяне Авакян

Інтерв’ю зі співзасновницею Платформи пам’яті "Меморіал" Гаяне Авакян для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Перешкодити єднанню ОУН із сіоністами. "Активні заходи" кдб

На початку 1970-х років із закордонних резидентур кдб срср надійшла низка документів, у яких зверталася увага на нову тенденцію в середовищі емігрантських центрів. Йшлося про те, що оунівці і сіоністи, попри здавалося б ідеологічні та інші розбіжності, почали об’єднуватися для спільної боротьби проти політики срср. Про те, як кдб намагався перешкодити такому єднанню, розповідають розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України.

Полон як тінь війни

Українська історія нерозривно пов'язана з війнами й боротьбою за незалежність. В усіх цих конфліктах українці опинялися в полоні: від часів визвольних змагань початку ХХ століття до сучасної війни проти Росії. Тема полону є не лише правовою чи військовою проблемою, а й історико-культурним дзеркалом епохи: вона відображає стан гуманістичних цінностей, культуру дотримання міжнародних норм і характер політичних режимів.

Тімоті Снайдер: Глобальна ініціатива у пошуках історичної правди

"Історія не є воюючою стороною. Завдання будь-якої серйозної історії, включно з таким проєктом як цей, — дійти до правди. А правда завжди цікавіша за міф. Правда демократична в той спосіб, у який міф бути не може, бо міф вимагає покори, міф вимагає відсутності сумнівів. Історична правда нагадує нам, що життя — це не стільки впевненість у чомусь хибному, скільки постійно зростаюче знання про різні речі, які можуть бути правдивими. Тому я не сумніваюся, що наприкінці цього проєкту люди в Україні і по всьому світі, будуть набагато краще підготовлені до боротьби з російською пропагандою, ніж зараз".