У Латвії чоловіка оштрафували за прапор СРСР

У м. Юрмалі в Латвії оштрафували на 20 євро чоловіка за те, що він розмахував прапором СРСР

Суд Ризького району в Юрмалі оштрафував на 20 євро чоловіка, який на державне свято незалежності Латвії 18 листопада розмахував червоним прапором з серпом та молотом, повідомляє "Новое время" з посиланням на Delfi.

Дім чоловіка розташовувався поруч зі сценою, на якій проходили святкові заходи на честь проголошення незалежності Латвії 18 листопада 1918. У момент скоєння правопорушення чоловік був у стані алкогольного сп'яніння (1,29 проміле).

Коли поліція зателефонувала йому у двері, він спочатку не відчинив, а при повторному візиті у грубій формі пояснив, що йому все одно, що думають про його діях інші й якщо захоче розмахувати прапором СРСР, то буде розмахувати.

На території Латвії символіка СРСР та нацистської Німеччини заборонена.

Нагадаємо, Конституційний Суд ухвалив висновок  щодо Кіровоградської області

Це змінило хід битви за Київ: як два українські герої стримали російський прорив

Двоє саперів з Поділля підірвали Гостомельський міст, і ворог не зміг увірватися до столиці.

"Ритуал пам’ятання має бути дією", - Катерина Даценко

Інтерв’ю зі співзасновницею ГО "Вшануй" Катериною Даценко для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Путч, зупинений бананом, та інші курйози з історії Сейшельських островів

Майже загублені в Індійському Океані Сейшельські острови не часто потрапяли на шпальти світових медіа – а до туристичного буму кінця XX сторіччя й поготів. Утім, траплялися і винятки. Як 25 листопада 1981 року. Ще б пак – в цей день у далекій державі відбулася спроба державного перевороту, ще й за участю одного з найвідоміших на планеті ватажків іноземних найманців. До того ж в історію зрештою виявилися втягнутими кілька інших країн, зокрема Південна Африка та Індія. Щоправда, в підсумку спроба путчу виявилася невдалою. А причиною провалу став… звичайний банан.

Таємниця смерті Михайла Грушевського. Невідомі одкровення лікарки

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які стосуються Михайла Грушевського. Відображена в них інформація свідчить про те, що до постаті голови Української Центральної Ради органи нквс/кдб проявляли неабиякий оперативний інтерес в усі періоди його життя і навіть після смерті. Зокрема, йдеться про те, що до з'ясування обставин загадкової смерті академіка поверталися через понад 20 років після того, як це сталося 24 листопада 1934 року.