Аквалангісти втопили бюст Леніна у кар’єрі під Дніпром

Група дайверів опустила бюст Володимира Леніна на дно затопленого кар'єру в селі Новомиколаївка Дніпропетровської області.

Відповідні фото та відео у Facebook опублікував інструктор з підводного плавання Андрій Воробйов, повідомляє Українська Правда.

"Ми з нього, зробили казку, він став туманом і персонажем з фільму про любов до глибини", - написав Воробйов.

Фото: Андрій Воробйов

 

Бюсту домалювали борідку, вуса і надягли на Леніна жовту бандану і опустили на глибину у майже 35 метрів.

За словами дайвера, відтепер Ленін став "любов'ю глибини".

Затоплений кар’єр перетворився на підводний парк для українських дайверів, на його базі підводники тренуються.

Глибина кар’єру місцями сягає 46-47 метрів.

 Фото: Андрій Воробйов

До цього в нього спустили автомобіль, мотоцикл, кабіну "Камаза", пивний павільйон, автоцистерну та автобус.

За словами дайверів, їхня мета створити в Україні повноцінний комфортабельний дайв-центр.

Читайте також:

Пам’ятник Леніну на ProZorro продали за 220 тисяч

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.