Під Києвом привітання з 23 лютого спровокувало бійку та стрілянину

У Києво-Святошинському районі сталася бійка зі стріляниною через привітання з "радянським святом".

Про це повідомляє ІА ZIK із посиланням на відділ комунікації поліції в Київській області.

Між двома водіями, які зупинилися на АЗС у с. Стоянка Києво-Святошинського району, виник словесний конфлікт через привітання з "радянським святом". Сварка перейшла в бійку, в ході якої старший чоловік дістав пістолет і кілька разів вистрелив у спину молодшому.  

Після того стрілець утік на власному авто. Поліцейські, які прибули на місце злочину, вилучили 3 гільзи й гумову кулю калібром 9 мм.

Потерпілому 34-річному жителю Києва в лікарні діагностували вогнепальні поранення голови та сліпе поранення попереку. Поліція розшукала винуватця стрілянини. Ним виявився 59-річний житель села Гореничі, який під час бійки отримав черепно-мозкову травму та забійні рани голови. Зброя, з якої він стріляв, була зареєстрована.

Наразі обох учасників інциденту затримано в порядку ст. 208 КПК України. Вони перебувають в ізоляторі тимчасового тримання.

За даним фактом відкрито 2 кримінальних провадження за ч. 4 ст. 296 (Хуліганство) Кримінального кодексу України. 

Нагадаємо, в Радянському Союзі 23 лютого відзначався День Радянської армії та Військово-морського флоту. Після розпаду СРСР у Росії цього дня відзначають День захисника Вітчизни. Звідти свято перекочувало в Україну, згідно з указом президента України Леоніда Кучми від 1999 року.

Президент Петро Порошенко у 2014 році скасував відзначення Дня захисника Вітчизни 23 лютого. Відтоді щороку 14 жовтня в Україні святкують День захисника України. 

   

 

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.