Археологи навчилися визначати стать кремованих людей

Дослідники встановили, що кістки істотно розрізняються за розміром у чоловіків і жінок. За допомогою діаметра променевої кістки, визначають стать з точністю до 80%.

Про це повідомляє Газета.юей із посиланням на N+1.

 Стать визначають за розмірами кісток

Фото: Claudio Cavazzuti

Європейці здавна почали кремувати останки померлих. Такі кладовища з'явилися в Середземномор'ї в III тис. до Р.Х. Ритуал похорону поступово ускладнювався і разом з останками покійного в могилу почали класти похоронні дари, що підкреслювали його соціальний статус.

За ним археологи найчастіше визначають стать покійного. Однак в похованнях старше 1 тис. років до Р.Х. похоронні дари зустрічаються рідко. Тому почали шукати інші шляхи визначення статі.

Під час кремації кістки деформуються. Раніше археологи вже намагалися визначити, які кістки зберігають пропорції, щоб вимірюючи їх можна було з'ясувати, кому вони належали.

У новому дослідженні під керівництвом Клаудіо Кавазутті з Даремського університету вчені вирішили проаналізувати вже відомі параметри, за якими можна було б визначити стать в кремованих останків. Спробувати знайти нові. Для цього вони дослідили поховання 124 осіб (50 чоловіків та 74 жінок). Вони були знайдені у похованнях XII-VII ст. до Р.Х. в різних частинах Італії.

У могилах збереглися похоронні предмети, за якими можна було надійно визначити стать покійних. Зброя в чоловічих похованнях і веретена або скляні намистини в жіночих. Вчені проаналізували 24 параметри і встановили, що вони суттєво різнилися за розмірами у чоловіків і жінок.

Читайте також:

Учені: Неандертальці вміли метати списи на 20 метрів

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.