Археологи навчилися визначати стать кремованих людей

Дослідники встановили, що кістки істотно розрізняються за розміром у чоловіків і жінок. За допомогою діаметра променевої кістки, визначають стать з точністю до 80%.

Про це повідомляє Газета.юей із посиланням на N+1.

 Стать визначають за розмірами кісток

Фото: Claudio Cavazzuti

Європейці здавна почали кремувати останки померлих. Такі кладовища з'явилися в Середземномор'ї в III тис. до Р.Х. Ритуал похорону поступово ускладнювався і разом з останками покійного в могилу почали класти похоронні дари, що підкреслювали його соціальний статус.

За ним археологи найчастіше визначають стать покійного. Однак в похованнях старше 1 тис. років до Р.Х. похоронні дари зустрічаються рідко. Тому почали шукати інші шляхи визначення статі.

Під час кремації кістки деформуються. Раніше археологи вже намагалися визначити, які кістки зберігають пропорції, щоб вимірюючи їх можна було з'ясувати, кому вони належали.

У новому дослідженні під керівництвом Клаудіо Кавазутті з Даремського університету вчені вирішили проаналізувати вже відомі параметри, за якими можна було б визначити стать в кремованих останків. Спробувати знайти нові. Для цього вони дослідили поховання 124 осіб (50 чоловіків та 74 жінок). Вони були знайдені у похованнях XII-VII ст. до Р.Х. в різних частинах Італії.

У могилах збереглися похоронні предмети, за якими можна було надійно визначити стать покійних. Зброя в чоловічих похованнях і веретена або скляні намистини в жіночих. Вчені проаналізували 24 параметри і встановили, що вони суттєво різнилися за розмірами у чоловіків і жінок.

Читайте також:

Учені: Неандертальці вміли метати списи на 20 метрів

Ерцгерцог та шпигун у київській тюрмі. Справа Василя Вишиваного

Вільгельма Габсбурга, або Василя Вишиваного, вже навряд чи можна віднести до незаслужено забутих постатей вітчизняної історії. Фігура австрійського ерцгерцога, який відчув себе українцем, останніми роками привертає чимало уваги. Йому присвячені не лише наукові публікації, а й художній роман та навіть опера на лібрето Сергія Жадана. При цьому якщо про Вільгельма на чолі Українських січових стрільців у 1918-му пишуть багато, то про Вільгельма як київського в’язня 30 років потому – значно менше.

«Диво на Віслі»: український вимір

Події серпня – вересня 1920 р. мали вирішальне значення в польсько-радянській війні. Перемога у Варшавській битві засвідчила здатність поляків відстояти своє право на незалежність. Втім без допомоги українських військ подолати Червону армію було би важче.

Чи там шукають витоки терору?

Останнім часом в нашому суспільстві йде обговорення витоків звірячої поведінки російських окупаційних військ в Україні в триваючій російсько-українській війні. Дехто з істориків та публіцистів вбачає ці витоки в більшовицьких та ширше комуністичних традиціях. Дійсно злочинів та репресій часів більшовицької диктатури можна навести чимало. Але чи були противники більшовизму в цьому плані краще?

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"