Спецпроект

АНОНС: У Києві відкриється виставковий проект «The Ukrainian Canadians: Україноканадці”

Цей проект – перша спроба представити у музейному просторі різні сторони життя української діаспори, історію її становлення і розвитку: від перших поселенців кінця ХІХ ст. і до сучасних відомих діячів-україноканадців – науковців, політиків, письменників, громадських діячів.

Про це повідомляє Музей української діаспори.

 

Широкому загалу будуть доступні для огляду видання найстаріших українських видавництв у Канаді, а також архівні документи, фото, особисті речі та відзнаки останнього Президента УНР в екзилі Миколи Плав’юка, політика, канцлера Альбертського університету Петра Саварина, відомої письменниці та громадської діячки Лесі Храпливої-Щур, фізика та громадського діяча Олега Кандиби та ін.

Мистецька спадщина представлена творами видатних митців-україноканадців – В.Курилика, Л.Молодожанина, В.Доброліжа, які отримали визнання у Канаді та відомі за її межами.

Особлива увага приділена темі канадського Пласту, а також видатним досягненням канадців українського походження у "головному" канадському виді спорту – хокеї.

Виставковий проект "The Ukrainian Canadians: Україноканадці" реалізується за підтримки Посольства Канади в Україні.

Партнери проекту – Національний художній музей України, Національний музей Тараса Шевченка, ГО "Історична правда", Музей-архів преси, Бібліотека імені Олега Ольжича, Відділ текстології та рукописних фондів Інституту літератури НАНУ, Національний університет "Острозька академія", CanSchool, Braty design.

Час: з 13 лютого 2019 року по 12 травня 2019 року

Місце: Музей української діаспори, вул. Московська, 40б.

Вартість квитка – 50 грн. (пільговий – 25 грн.)

Контакт: (044)2806418, (067) 2345107 (Наталя Білоус).

Дев’ять імен: репресована свобода

Народи Балтії у 1918-1920 рр. зуміли здобути та захистити незалежність. У Литві, Латвії та Естонії утворилися національні держави. Втім, у 1940 р. після окупації балтійських держав Червоною армією, між жорна радянських репресій потрапили представники усіх груп політичних еліт трьох країн, без різниці, якою була їхня попередня орієнтація – демократична чи вождистська.

Член РУП Дідковський – організатор Уралу

Він народився в Житомирі. Закінчивсь кадетський корпус в Києві. Друкував українські видання в Петербурзі. Повернувся в Україну для розгортання РУП. Закінчив університет в Женеві. Партизанив на Уралі, який вже добре пізнав. Саме він прийняв і поселив царську родину в Єкатеринбурзі, яка у подальшому була розстріляна. Його ім’я носить гора – одна з трьох найвищих на Уралі.

Данило Скоропадський. "Валет" у колоді карт МГБ СССР

"33-літній принц України одного дня може стати центральною фігурою у великім повстанні, від якого може залежати доля Європи і України", - так наприкінці 1930-х років писали у пресі про гетьманича Данила Скоропадського після його поїздки до США та Канади за дорученням батька. З 1941 року син Павла Скоропадського став об'єктом уваги радянських спецслужб під оперативним псевдо "Валет".

Життя на війні та поза нею. Уривок з книги Івана Гоменюка "Мурашник. Нотатки на манжетах історії..."

Багато науковців називають Першу світову війною технологій. Справді, безліч технічних новинок і новацій випробовувалися саме тут. Зросла роль авіації, яку раніше воєначальники вважали дорогою й непотрібною розвагою. Авіатори були потрібні для розвідки та спостереження, набувала поширення бомбардувальна авіація, а повітряні бої вже не були дивиною навіть на Східному фронті.