Спецпроект

АНОНС: У Києві відкриється виставковий проект «The Ukrainian Canadians: Україноканадці”

Цей проект – перша спроба представити у музейному просторі різні сторони життя української діаспори, історію її становлення і розвитку: від перших поселенців кінця ХІХ ст. і до сучасних відомих діячів-україноканадців – науковців, політиків, письменників, громадських діячів.

Про це повідомляє Музей української діаспори.

 

Широкому загалу будуть доступні для огляду видання найстаріших українських видавництв у Канаді, а також архівні документи, фото, особисті речі та відзнаки останнього Президента УНР в екзилі Миколи Плав’юка, політика, канцлера Альбертського університету Петра Саварина, відомої письменниці та громадської діячки Лесі Храпливої-Щур, фізика та громадського діяча Олега Кандиби та ін.

Мистецька спадщина представлена творами видатних митців-україноканадців – В.Курилика, Л.Молодожанина, В.Доброліжа, які отримали визнання у Канаді та відомі за її межами.

Особлива увага приділена темі канадського Пласту, а також видатним досягненням канадців українського походження у "головному" канадському виді спорту – хокеї.

Виставковий проект "The Ukrainian Canadians: Україноканадці" реалізується за підтримки Посольства Канади в Україні.

Партнери проекту – Національний художній музей України, Національний музей Тараса Шевченка, ГО "Історична правда", Музей-архів преси, Бібліотека імені Олега Ольжича, Відділ текстології та рукописних фондів Інституту літератури НАНУ, Національний університет "Острозька академія", CanSchool, Braty design.

Час: з 13 лютого 2019 року по 12 травня 2019 року

Місце: Музей української діаспори, вул. Московська, 40б.

Вартість квитка – 50 грн. (пільговий – 25 грн.)

Контакт: (044)2806418, (067) 2345107 (Наталя Білоус).

Година папуги. Ґудзики з Харкова

Станіслав Мікке вчепився у київського прокурора Андрія Амонса: "Хто це зробив?!" Більшість могил мала дивну рису — сліди від величезних бурів: земля була перемішана із перемеленими людськими кістками, зітлілим одягом та металевими ґудзиками. Подекуди траплялися великі грудки якогось білого хімікату.

Як дипломати УНР у Празі на інформаційному фронті воювали

Інформаційна війна – це, звісно ж, не винахід нинішнього часу. Нам часто здається, що ті інформаційні виклики, перед якими ми стоїмо сьогодні, є унікальними з огляду на нові технології, які приніс початок третього тисячоліття. Частково це правда. Сто років тому не існувало ні телебачення, ні інтернету, ні соціальних мереж. Однак вже існували газети і журнали, які були потужною зброєю впливу на громадську думку і позицію еліт.

Сталева труна на вісім персон

17 лютого 1864 року, сто п'ятдесят сім років тому, підводний човен "Hunley" конструкції Горація Ханлі атакував і потопив паровий шлюп "Housatonic" і це була перша в історії успішна атака корабля з глибини. Не надто тямущі в історії люди приписують Жулю Верну купу передбачень, і в тому числі – мало не винахід підводного човна. Це не так, це дуже сильно не так. Чистих передбачень у Жуля Верна дуже мало, а підводних човнів на той час було збудовано вже з десяток.

«Нормалізація» Ґустава Гусака

«Страх. Зі, страху, що його звільнять з роботи, вчитель навчає в школі речей, котрим не вірить. Зі страху за своє майбутнє, учень їх повторює. Зі страху, що не зможе продовжувати навчання, він вступає в Союз молоді і робить те, що йому наказують. … Зі страху через наслідки, люди беруть участь у виборах, обирають запропонованих кандидатів і роблять вигляд, що вважають це справжніми виборами…». Вацлав Гавел дописав текст, котрий отримав назву «Лист Ґуставу Гусакові». Надворі була весна 1975 року, в Чехословаччині панувала «нормалізація», а її незмінним символом був Ґустав Гусак – президент країни та генеральний секретар ЦК КПЧ. Людина карколомної і неоднозначної долі.