Спецпроект

Книжкова новинка - «Усвідомлення Голодомору 1932-1933 рр.: Чернігівщина»

Друком вийшло нове видання про Голодомор-геноцид «Усвідомлення Голодомору 1932-1933 рр.: Чернігівщина», авторства істориків і співробітників Українського інституту національної пам’яті Сергія Горобця і Сергія Бутка.

Про це повідомляє Український інститут національної пам’яті.

 

Автори книги на прикладі Чернігівської області розглядають різні аспекти незадовільної суспільної пам’яті про один із найбільших злочинів в історії людства.

Ще не так давно головні зусилля істориків були спрямовані передусім на те, аби довести сам факт Голодомору, донести правду про трагедію до світової спільноти. Сьогодні ж на порядку денному стоять нові питання, які потребують уважного і ретельного осмислення.

Корекція свідомості проходить досить повільно. Багато хто не може сприйняти правди, не довіряє документам, сумнівається у цифрах, що наводяться. Тому попереду на дослідників чекає серйозна і аргументована системна просвітницька робота. Тим більше, що в Чернігові досі відсутній пам’ятний знак або монумент жертвам Голодомору-геноциду 1932-1933 рр.

Коли в Україні вперше заговорили про Голодомор, підміна понять голодування і Голодомору, сутність тогочасних адміністративно-територіальних реформ, розкол селянства, селекція компартійного активу, жорстокість виконавців злочину, чи голодувала тодішня "еліта", продовження голоду взимку і навесні 1934 року – ці та інші питання піднімають автори на сторінках книги.

Читайте також:

Книжкова новинка - "Українська розвідка. 100 років боротьби, протистоянь, звершень"

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.