Учені відтворити образ "Клеопатри Латинської Америки". ФОТО

Жінка належала до доколумбової культури Моче і померла близько 1700 років тому.

Про це повідомляє ТСН.

 Фото: ВВС

Ученим Перу за допомогою 3D-друку вдалося відтворити зовнішність знаменитої Леді Као, яка, імовірно, була політичною або релігійною лідеркою.

Вони змогли відтворити обличчя Леді Као, проаналізувавши структуру черепа та останків.

 Фото: ВВС

За словами міністра культури Перу, жінка мала овальне обличчя з високими вилицями.

Жінка, яку ще називають Клеопатрою Латинської Америки, належала до доколумбової культури Моче і померла близько 1700 років тому.

 Фото: ВВС

Її останки археологи знайшли ще у 2006 році у зруйнованій піраміді біля міста Трухільйо, Перу.

Експертиза показала, що Леді Као померла, коли їй було 20 років, і, скоріше за все, через ускладнення під час пологів або вагітності.

Ноги, ступні та обличчя жінки було вкрите татуюваннями з магічними символами – зміями та павуками.

 Фото: ВВС

Леді Као була похована із короною та безліччю золотих і мідних прикрас. У саркофазі також  знайшли зброю, а саме: дві великі бойові палиці і 23 пристрої для метання списа. Із урахуванням такого багатого поховання, вона могла бути жрицею або навіть політичним правителем.

Читайте також:

В Єгипті археологи виявили некрополь з 40 муміями чоловіків, жінок і дітей

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.