АНОНС: Лекція "Центральна Рада і оборона України від більшовицької агресії"

Чи дійсно керівництво Центральної Ради провалило оборону України від більшовицької навали? Можливо їх дії та рішення були виправданими і немає підстав стверджувати, ніби український уряд не готувався до оборони країни від вторгнення більшовиків?

На таку розмову запрошує Лекторій Пам’ять Нації.

 

На скільки точною та історично достовірною є суспільна думка про слабкі позиції і кроки Центральної Ради в національному військовому будівництві наприкінці 1917 – початку 1918 рр.

Як починалася перша українсько-більшовицька війна. Співвідношення ворогуючих сторін наприкінці 1917 – початку 1918 рр. в Україні. Невідомі факти і розповсюджені міфи про бій під Крутами. Про все це розкаже Михайло Ковальчук.

Після лекції він також презентує свою нову книгу "Битва двох революцій: Перша війна Української Народної Республіки з Радянської Росією. 1917-1918 рр. Том 1", написану на основі великого масиву фактичного матеріалу – документів з архівів України, Росії, Польщі, США, а також рідкісних видань з численних бібліотечних колекцій.

Всі бажаючі мають нагоду придбати книгу з авторським підписом.

Довідково. Михайло Ковальчук — кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту української археографії й джрелознавства ім. М. Грушевського НАН України. Автор 5 монографій і понад 80 наукових статей. Працював в історичних архівах України, Росії, Польщі, Чехії, США.

Монографії: "Генерал Микола Капустянський. 1881 – 1969", "Невідома війна 1919 року: українсько-білогвардійське збройне протистояння", "На чолі Січових стрільців. Військово-політична діяльність Євгена Коновальця в 1917 - 1921 рр.", "Без переможців. Повстанський рух в Україні проти білогвардійських військ генерала А. Денікіна" та "Битва двох революцій: Перша війна Української Народної Республіки з Радянської Росією. 1917-1918 рр. Том 1".

Час: 9 лютого, субота, 16:00.

Місце: Козацький дім, пров. Т. Шевченка, 5 (2 поверх), ст.м. Майдан Незалежності.

Вхід вільний

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.