АНОНС: Лекція "Центральна Рада і оборона України від більшовицької агресії"

Чи дійсно керівництво Центральної Ради провалило оборону України від більшовицької навали? Можливо їх дії та рішення були виправданими і немає підстав стверджувати, ніби український уряд не готувався до оборони країни від вторгнення більшовиків?

На таку розмову запрошує Лекторій Пам’ять Нації.

 

На скільки точною та історично достовірною є суспільна думка про слабкі позиції і кроки Центральної Ради в національному військовому будівництві наприкінці 1917 – початку 1918 рр.

Як починалася перша українсько-більшовицька війна. Співвідношення ворогуючих сторін наприкінці 1917 – початку 1918 рр. в Україні. Невідомі факти і розповсюджені міфи про бій під Крутами. Про все це розкаже Михайло Ковальчук.

Після лекції він також презентує свою нову книгу "Битва двох революцій: Перша війна Української Народної Республіки з Радянської Росією. 1917-1918 рр. Том 1", написану на основі великого масиву фактичного матеріалу – документів з архівів України, Росії, Польщі, США, а також рідкісних видань з численних бібліотечних колекцій.

Всі бажаючі мають нагоду придбати книгу з авторським підписом.

Довідково. Михайло Ковальчук — кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту української археографії й джрелознавства ім. М. Грушевського НАН України. Автор 5 монографій і понад 80 наукових статей. Працював в історичних архівах України, Росії, Польщі, Чехії, США.

Монографії: "Генерал Микола Капустянський. 1881 – 1969", "Невідома війна 1919 року: українсько-білогвардійське збройне протистояння", "На чолі Січових стрільців. Військово-політична діяльність Євгена Коновальця в 1917 - 1921 рр.", "Без переможців. Повстанський рух в Україні проти білогвардійських військ генерала А. Денікіна" та "Битва двох революцій: Перша війна Української Народної Республіки з Радянської Росією. 1917-1918 рр. Том 1".

Час: 9 лютого, субота, 16:00.

Місце: Козацький дім, пров. Т. Шевченка, 5 (2 поверх), ст.м. Майдан Незалежності.

Вхід вільний

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.