Начальник Генерального штабу УНР та Української держави починав з "Оборони України" – таємної бойової організації українських самостійників. Кадровий офіцер і георгіївський кавалер. Очільник українізації частин Румунського фронту в першу світову. Член Центральної ради та Українського генерального військового комітету. Заступник першого начальника Генштабу УНР, начальник Генштабу, зокрема в Українській державі Скоропадського. Очільник військового штабу гетьманського руху під час Другої світової війни.

Кубань у 1917 році українцями сприймалась як етнічно українська територія. У Кубанській області у 1897 році проживало понад 900 тисяч українців. До початку революції кардинальних змін у національному складі мешканців Кубані, найімовірніше не було. Тож не дивно, що у 1917 році при розробці схеми виборів до революційного парламенту – Української Центральної Ради - Кубанська область отримала право на обрання трьох депутатів.

"Непохитний борець і працьовник на полі громадсько-національного життя і української культури селянин з Валуйщини - Ольшанський", так характеризував Петра Федоровича в своїй праці "Подонь. Українська Вороніжчина в культурному житті України " Аркадій Животко. Тривалий час дослідники не могли дізнатися ім'я цієї видатної людини, яка була обрана членом Центральної Ради.

Колись ПЛАСТ-станиця Мелітополь обов'язково створить курінь імені Юліяна Охримовича. Пластуна і члена Центральної Ради, якого московські зайди замордували, за одною з версій - у Мелітополі у 1921 році. Віднайдення його мелітопольської посвідки лиш підтверджує це припущення.

Євген Чикаленко про окупацію Києва більшовиками на початку 1918 року.

Одні вважають, що будівля у Києві, зведена Павлом Альошиним на початку 1910-х - це Будинок Педагогічного музею, в якому містилася Центральна Рада. Інші впевнені, що на Володимирській, 57 стоїть Будинок Центральної Ради. Якщо ви думаєте, що це протистояння - справа наших складних часів, то помиляєтеся. Тому що цінну нерухомість завзято ділили ще у 1917-1919 роках.

Київські бої українських військ із більшовиками в січні 1918 року досі належним чином не вивчені. З-поміж інших в тих боях брали участь галичани із Галицько-буковинського куреня Січових Стрільців. Вони до останнього вагались чи втручатись в "міжпартійну" боротьбу братів-наддніпрянців. Але все ж ухвалили рішення – підтримати Центральну раду. І вступили в бій. Із свого осередку на Львівській площі пішли зачищати українську столицю від повсталих більшовиків.

За текст Третього Універсалу йшла серйозна боротьба. Сперечались за кожне речення. Сперечались майже як за статті Конституції України у червні 1996 року. Найбільш обговорюваними були питання приватної власності на землю та права національних меншин