Дах башти Невицького замку в Закарпатті обвалився. ФОТО

Сьогодні вранці від сильного вітру обвалився дах однієї з башт Невицького замку, що під Ужгородом.

Фото з місця події опублікував на своїй сторінці у "Фейсбуці" місцевий мешканець Павло Гомонай. 

 Усі фото: Павло Гомонай
 

"Я був на замку вчора, мене зацікавило раптове повідомлення Закарпатської ОДА напередодні про ремонт вежі-донжона на Невицькому замку та обмеження доступу туристів до нього. Також напередодні отримав інформацію від знайомого про те, що вежа в дуже поганому стані і ось-ось упаде. В неділю я пішов на замок, дерев'яна вежа сильно хиталася на вітрі, скрипіла, ви це можете побачити на відео - стало справді ясно, що вона впаде. Це сталося сьогодні вночі, очевидно, вежа не встояла під поривами сильного вітру", - розповів Гомонай у коментарі Укрінформу.
 

Видання Mukachevo.net раніше писало, про те, що Закарпатська ОДА планувала демонтувати аварійну вежу. На реконструкцію збиралися виділити 10,5 млн грн. державних коштів та понад 0,5 млн – з місцевого бюджету.

Проте дах упав раніше. Постраждалих немає.

 Фото Невицького замку з іще цілим дахом з висоти пташиного польоту. Джерело: FB "Nevitsky Castle - Невицкий Замок"

ДОВІДКА:

Невицький замок розташований біля сіл Кам'яниця і Невицьке Ужгородського району Закарпатської області. Історики датують його спордження XII-XIII століттями. Розташування замку дозволяло його власникам контролювати шлях через Карпати через Ужоцький перевал. До XVII століття замок переходив із рук у руки й належав угорським і трансільванським королям, магнатам і воєводам.

1644 році угорський магнат Ракоці Дєрдь І здобув замок і наказав його зруйнувати. З тих пір споруда не відновлювалася. 1879 року в околицях замку заклали парк. Захисний дах на башті, який обвалився, встановив Ужгородський туристичний клуб, під опіку якого замок передали в 1923 році. 

За даними Укрінформу, остання реставрація замку відбувалася в 1968 році.

Буркусь: хто сторожив спокій дому Франка?

Це був не безпородний дворовий собака (хоча і в тім нічого лихого нема, навпаки, не виключено, що й таких тримали Франки, бо принаймні в певний час пес був у них не один, а справжній гуцульський вівчур, полонинський собака, чи, як іще називають, карпатська вівчарка

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище