Дах башти Невицького замку в Закарпатті обвалився. ФОТО

Сьогодні вранці від сильного вітру обвалився дах однієї з башт Невицького замку, що під Ужгородом.

Фото з місця події опублікував на своїй сторінці у "Фейсбуці" місцевий мешканець Павло Гомонай. 

 Усі фото: Павло Гомонай
 

"Я був на замку вчора, мене зацікавило раптове повідомлення Закарпатської ОДА напередодні про ремонт вежі-донжона на Невицькому замку та обмеження доступу туристів до нього. Також напередодні отримав інформацію від знайомого про те, що вежа в дуже поганому стані і ось-ось упаде. В неділю я пішов на замок, дерев'яна вежа сильно хиталася на вітрі, скрипіла, ви це можете побачити на відео - стало справді ясно, що вона впаде. Це сталося сьогодні вночі, очевидно, вежа не встояла під поривами сильного вітру", - розповів Гомонай у коментарі Укрінформу.
 

Видання Mukachevo.net раніше писало, про те, що Закарпатська ОДА планувала демонтувати аварійну вежу. На реконструкцію збиралися виділити 10,5 млн грн. державних коштів та понад 0,5 млн – з місцевого бюджету.

Проте дах упав раніше. Постраждалих немає.

 Фото Невицького замку з іще цілим дахом з висоти пташиного польоту. Джерело: FB "Nevitsky Castle - Невицкий Замок"

ДОВІДКА:

Невицький замок розташований біля сіл Кам'яниця і Невицьке Ужгородського району Закарпатської області. Історики датують його спордження XII-XIII століттями. Розташування замку дозволяло його власникам контролювати шлях через Карпати через Ужоцький перевал. До XVII століття замок переходив із рук у руки й належав угорським і трансільванським королям, магнатам і воєводам.

1644 році угорський магнат Ракоці Дєрдь І здобув замок і наказав його зруйнувати. З тих пір споруда не відновлювалася. 1879 року в околицях замку заклали парк. Захисний дах на башті, який обвалився, встановив Ужгородський туристичний клуб, під опіку якого замок передали в 1923 році. 

За даними Укрінформу, остання реставрація замку відбувалася в 1968 році.

Європейська орієнтація Симона Петлюри

Долаючи навалу збройних сил Російської Федерації, українське суспільство одночасно розгорнуло масштабну роботу по знищенню «русского мира» в найменуваннях міст, площ, вулиць. Та не слід забувати, що Росія не тільки нав’язувала нам свої цінності, у тому числі в топоніміці, але й деформувала національну пам’ять українського народу. Особливо багато грязюки наліплено на постать публіциста, державотворця, воєначальника, мислителя Симона Петлюри

Сюргюн. Мама думала, що нас везуть на розстріл

Уявіть себе на їх місці. У ваш дім на світанку вриваються озброєні люди, солдати. Дають 15 хвилин на збори. Відвозять на найближчу станцію. І додому ви зможете повернутися лише через 50 років.

Український вояк, який врятував десятки євреїв

Круглий сирота з Лемківщини. У 17 років, неповнолітнім, пішов воювати за Україну в складі Українських Січових Стрільців. Здобув дві вищі освіти в Празі. Став успішним бізнесменом в міжвоєнній Галичині. Для врятування євреїв створив окремий бізнес і рятував їх у промисловому масштабі. За що був, врешті решт, покараний нацистами. З Німеччини до США, його – вже немічного – витягнули вдячні євреї. Звати його Олекса Кривов'яза. Латинкою прізвище писав, як Krywowiaza

Авіація працює по «своїм», або Мулінська катастрофа 1945 року

У свідомості багатьох російських дослідників, радянсько-японська кампанія постає майже ідеальною. Мемуари, література, вікіпедія та військова хроніка повністю підтверджує це, даючи однобоку модель сприйняття минулих подій. Успіхи відомі – 700 кілометровий бліцкриг 6 танкової армії через Хінган, захоплення в полон 600 тис. угруповання Квантунської армії, мінімальні втрати, та прорив сучасної прикордонної фортифікаційної системи оборони японських військ. Але навіть і тут, можна знайти «підводне каміння», у вигляді фактів, що свідомо приховувалися роками. До таких подій відносяться і інцидент 16 серпня 1945 року, коли радянські впс розбомбили власні війська які дислокувалися біля міста Мулін