АНОНС: У Києві відкриється виставка до 80-річчя проголошення Карпатської України

До 80-річчя проголошення незалежності Карпатської України Український інститут національної пам’яті приурочив виставку "Наша земля проголошує: вона була, є й хоче бути УКРАЇНСЬКОЮ".

Виставка розповідає про яскравий і драматичний шлях Закарпаття від розпаду Австро-Угорської імперії і прагнення приєднатися до Акта Злуки УНР та ЗУНР до драматичних подій на Красному полі 15 березня 1939 року та спроб знищити пам’ять про ті події. У виставці представлені унікальні фото, свідчення очевидців, історичні документи.

 

У відкритті виставки візьмуть участь:

Іванна Климпуш-Цинцадзе, віце-прем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України;
Володимир В’ятрович, Голова Українського інституту національної пам’яті;
Олександр Пагіря, кандидат історичних наук, один із авторів виставки;
історики, дослідники, представники Закарпатського земляцтва тощо.

Виставка на Хрещатику демонструватиметься протягом березня-квітня. Аналогічні стенди 15 березня відкриються в місті Хуст Закарпатської області, а 22 березня виставка демонструватиметься в Ужгороді (приміщення Закарпатської ОДА).

13 березня, 14.00

Місце: Головпошта (Київ, вул.Хрещатик, 22).

Організатор: Український інститут національної пам'яті.

Вхід вільний.

Молоде життя Євгена Побігущого-Рена

Незважаючи на польську займанщину, українське життя в Коломиї, зглядно у молоді, дуже активне і рухливе. Діють у місті два українські покоління – батьки молодих людей, і вони самі – нове покоління українських патріотів. Оці "молоді" страждають від програної боротьби батьків, їхнього сидіння і квиління про те, що треба змиритися з фактичним станом. Натомість молоді час від часу все голосніше ставлять своїм завданням визволення рідної землі від окупантів і загарбників, особливо ті, що вже воювали за Україну

«Західні Креси»: українська спадщина східних земель III Речі Посполитої

На значній частині східних земель III Речі Посполитої протягом століть розвивалися українська культура і мова. Нині польське суспільство часто не бачить або недооцінює українського виміру культурної спадщини цих земель.

Знайти місце для шляхти в українській історії. Візія оптимістична

Події середини XVII cт., що кардинально змінять українську історію, ми оцінюємо через кілька століть потому. Знаємо, як струсонуть вони Річ Посполиту та світ навколо неї; знаємо, до яких наслідків призведуть. Їх учасники, проте, таких знань не мали, вони діяли так, як диктувала їм тогочасна система цінностей. Цінності ж залежали від того, до якого стану людина належала, в якій частині держави жила, в якій родині народилася й чим у житті займалася. Додаймо, що історія – це не хімічний дослід, де всі елементи зважено й пораховано. Тож ми можемо хіба що здогадуватися, якого елементу виявилося забагато, а якого – забракло, щоб на позір стабільний світ злетів у повітря

Валентина Романюк: «Ми маємо пишатися Анною Валентинович»

10 квітня 2010 року під Смоленськом сталася авіакатастрофа польського президентського літака, внаслідок якої загинули всі 96 пасажирів і члени екіпажу, зокрема, президентська пара – Лех і Марія Качинські. Серед загиблих була й легенда «Солідарності» – Анна Валентинович. Незабаром після її смерті стало відомо про її українське походження