Білорусь відреагувала на публічне виправдання "Бурого" викликом польського посла в МЗС

Міністерство закордонних справ Білорусі очікує від Варшави публічних офіційних коментарів щодо виправдання Інститутом національної пам'яті Польщі командира 3-ї Віленської бригади Національного військового об’єднання Ромуальда Райса (псевдо "Бурий").

Про це заявив начальник управління інформації та цифрової дипломатії, прес-секретар білоруського МЗС Анатолій Глаз, передає УНН з посиланням на сайт міністерства.

"Ми очікуємо від влади Польщі публічних офіційних коментарів щодо того, чи є така оцінка дій "Бурого" офіційною точкою зору і наскільки це співвідноситься з кроками з вибудовування діалогу, в тому числі історичного, які були зроблені сторонами останнім часом. Для дачі відповідних пояснень в МЗС викликаний Посол Польщі", - зазначив дипломат.

Він додав, що злочинець, який особисто віддавав накази і брав участь у вбивстві мирних жителів білоруських сіл на Підляшші, "не може бути обіленим ні в очах білорусів, ні в історичній пам'яті інших розсудливих людей".

"Польськими вченими зібрано достатньо доказів його злодіянь. На основі фактів, а не теоретичних міркувань, зроблені відповідні висновки слідства комісії Інституту національної пам'яті в 2005 році", - повідомили в білоруському МЗС.

Крім того, в міністерства висловили "занепокоєння" "відвертим цинізмом окремих польських "дослідників", на висновки яких спирається заява ІНП".

"Зокрема, в його виправдання вони констатують, що "Бурий" мав можливість "спалити не п'ять, а набагато більше білоруських сіл в повіті Більськ-Підляський", - додали в МЗС Білорусі.

Нагадаємо, Інститут національної пам’яті Польської Республіки випустив комунікат, у якому заперечив висновки свого ж слідства 2005 року у справі вбивства 79 цивільних мешканців білоруської національності партизанським загоном Ромуальда Райса "Бурого" в січні—лютому 1946 року.

Загибель цивільних слідчі ІПН спершу кваліфікували як геноцид.

Пужники. У пошуках правди

Села Пужники, що на Тернопільщині, ви не знайдете на карті України. І проблема не в тому, що топографи забули про нього, чи воно занадто маленьке, щоб бути нанесеним. Його більше не існує, як і багато сіл, що зникли під час та після Другої світової війни. Однак минулого року село знову "з'явилося", щоправда, на шпальтах польських та українських видань. Що сталося у Пужниках у 1945-му? Який стосунок мають до цього УПА, "істрєбітєльні батальйони" та НКВД? Та, зрештою, коли воно перестало існувати?

Таємниця зникнення Степана Федака молодшого

Доля Степана Федака, рідні сестри якого були дружинами Євгена Коновальця й Андрія Мельника, сповнена багатьох загадок і білих плям. Вважалося, що він безслідно зник орієнтовно у 1945-му. Але органи мдб, а згодом – кдб срср не вірили в це і наполегливо продовжували розшукувати його по всьому світові. Він потрібен їм був для того, щоб довести до кінця спецоперацію, яка несподівано перервалася з початком війни. Ця операція є яскравим прикладом того, як москва вдавалася до застосування доволі специфічного методу, як "лагідне" вербування, аби лише проникнути до близького кола лідерів українського визвольного руху.

Євроспільноті слід терміново придбати собі нову "парасольку", - словацький науковець і політолог Александр Дулеба

Коли закінчувалася Друга світова війна британський прем'єр Уїнстон Черчіль запропонував інтеграцію інституцій. Не тільки спільний економічний ринок товарів, але й колективну безпеку. Все, що включає у себе поняття "європейський спосіб життя" при верховенстві права, демократії, вільних виборах, гарантії людських прав, свободі слова – сьогодні під великим питанням. Ми повністю недооцінюємо основи європейського інтеграційного проєкту, які сьогодні вкрай важливо реставрувати.

Микола Штейнберг: "У наші руки потрапила велетенська енергія. Вона може працювати на благо, а може все зруйнувати. Головне у безпеці – це ризики у взаємодії людини та створеної нею техніки"

Квітень 2026 року. За цей час Чорнобильська катастрофа встигла обрости томами наукових звітів, сотнями годин кінохроніки та, на жаль, десятками зручних міфів. Проте в рофесійному середовищі є імена, чия вага в дискусії про безпеку є абсолютною. Серед них Микола Штейнберг – інженер, який пройшов шлях від "народження" Чорнобильської АЕС до участі в подоланні наслідків катастрофи, що сколихнула весь світ.