Білорусь відреагувала на публічне виправдання "Бурого" викликом польського посла в МЗС

Міністерство закордонних справ Білорусі очікує від Варшави публічних офіційних коментарів щодо виправдання Інститутом національної пам'яті Польщі командира 3-ї Віленської бригади Національного військового об’єднання Ромуальда Райса (псевдо "Бурий").

Про це заявив начальник управління інформації та цифрової дипломатії, прес-секретар білоруського МЗС Анатолій Глаз, передає УНН з посиланням на сайт міністерства.

"Ми очікуємо від влади Польщі публічних офіційних коментарів щодо того, чи є така оцінка дій "Бурого" офіційною точкою зору і наскільки це співвідноситься з кроками з вибудовування діалогу, в тому числі історичного, які були зроблені сторонами останнім часом. Для дачі відповідних пояснень в МЗС викликаний Посол Польщі", - зазначив дипломат.

Він додав, що злочинець, який особисто віддавав накази і брав участь у вбивстві мирних жителів білоруських сіл на Підляшші, "не може бути обіленим ні в очах білорусів, ні в історичній пам'яті інших розсудливих людей".

"Польськими вченими зібрано достатньо доказів його злодіянь. На основі фактів, а не теоретичних міркувань, зроблені відповідні висновки слідства комісії Інституту національної пам'яті в 2005 році", - повідомили в білоруському МЗС.

Крім того, в міністерства висловили "занепокоєння" "відвертим цинізмом окремих польських "дослідників", на висновки яких спирається заява ІНП".

"Зокрема, в його виправдання вони констатують, що "Бурий" мав можливість "спалити не п'ять, а набагато більше білоруських сіл в повіті Більськ-Підляський", - додали в МЗС Білорусі.

Нагадаємо, Інститут національної пам’яті Польської Республіки випустив комунікат, у якому заперечив висновки свого ж слідства 2005 року у справі вбивства 79 цивільних мешканців білоруської національності партизанським загоном Ромуальда Райса "Бурого" в січні—лютому 1946 року.

Загибель цивільних слідчі ІПН спершу кваліфікували як геноцид.

«Десять міліонів пятсот тищ. І крапка». Українцям нав’язують суперечливі дані про жертв Голодомору

Скільки українців загинуло від голоду у 1932–33 роках? Війна за цю відповідь триває вже кілька років. У вересні вона спалахнула з новою силою через оприлюднення нових даних: 10,5 мільйонів жертв, з них 9,1 млн в Україні.

Початок (не) братської колонізації

Сотня років знадобилась Росії, щоб нав’язати свою владу і запустити процес широкомасштабної колонізації України. Зусилля царату були спрямовані на цілковиту асиміляцію та інтеграцію у політичній, економічній, соціальній, культурній та духовній сферах суспільного життя.

Ніч розгону. Міленіали з Пласту, які не пішли з Майдану

Раннім ранком 30 листопада близько 2000 «беркутівців» атакували протестувальників, які залишались на Євромайдані. Ця ніч змінила історію України. Наступного дня – 1 грудня – сотні тисяч киян вийшли на масову акцію протесту. Ким були ті, хто залишився ночувати на Майдані Незалежності? Попри те, що основні лідери Євромайдану напередодні ввечері (29 листопада) фактично закликали розходитись. Прирікаючи тих, хто залишається, на маргіналізацію протесту. Як це вже було під час мовного Майдану.

Розстріляні під Базаром. Спогад учасника Другого зимового походу

"Я козак 6-ї стрілецької дівізії від себе і козаків, яких я знаю, кажу вам: ми знаємо, що нас чекає і ми не боїмось смерти, але до вас служити не підемо. Коли ж ви нас поб'єте, то знайте, що за нас вам помстить ввесь український нарід..."