Порошенко: Мазепа — це український Вашингтон

Президент України Петро Порошенко привітав мешканців Чернігівської області з 350-ю річницею заснування гетьманської резиденції в м. Батурині.

Виступаючи на урочистих заходах у Батурині з цієї нагоди, Порошенко нагадав про роль гетьмана Івана Мазепи в історії України. Тези його виступу наводить офіційний сайт Президента України.

Глава держави наголосив, що саме у Батурині Іван Мазепа творив державу Україну: "Це мала бути прекрасна європейська держава. Недаремно ж гетьман стільки зусиль доклав до будівництва храмів, розвитку культури, мистецтва та освіти".

 Фото: president.gov.ua

Оцюніюючи історичний масштаб постаті гетьмана Мазепи, президент зазначив, що він 22 роки міцною рукою він тримав булаву і поклав край сумнозвісній Руїні.

"Не забуваймо: ще коли Петро І лише рубав вікно до Європи, Україна часів Мазепи ходила туди через двері", — сказав Петро Порошенко.

Водночас, нагадав Порошенко, Російська імперія не шкодувала чорних фарб, аби сптворити образ Мазепи. Проте це тільки допомогло стати йому справжнім символом українського спротиву Росії. Мазепинська ідея, переконаний президент, сприяла відновленню державності України на початку ХХ століття.

Петро Порошенко також зауважив, що гетьман Мазепа був живою людиною зі своїми чеснотами й недоліками, прорахунками та гріхами

"Але наголошую, у вирішальний момент, коли треба було обирати між вірністю чужому монархові чи своїй Вітчизні, між особистим комфортом та ризиком заради майбутнього країни, його вибір, вибір Івана Мазепи був на користь України", — сказав Президент та додав, що навіть "вороги визнавали постать і велич духу Мазепи".

Глава держави порівняв постать гетьмана з Джорджем Вашингтоном, Сімоном Боліваром та Махатмою Ганді.  "Для імперій, яким корилися їхні народи, вони всі були ясно що "зрадниками", а для самих народів – борцями за свободу і незалежність, хоч і йшли до неї різними шляхами. Для народів вони є герої", — сказав Петро Порошенко.

Разом із тим, глава держави закликав усіх зробити висновки з історії зруйнування першої гетьманської столиці з наказу Петра першого в 1708 році: "Батурин – це застереження. Це урок, який ми усі маємо дуже добре вивчити. Бо чвари старшин надзвичайно дорого коштували усьому народу, а найстрашнішу ціну заплатила гетьманська столиця – Батурин".

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.

Дарія Ребет. Розшукати й викрасти у Відні

На тлі гучної історії з намагань спершу викрасти, а згодом і вбити у 1957 році в Мюнхені одного з провідних діячів ОУН Лева Ребета дещо в тіні дослідників залишилося питання про те, як чекісти здійснювали оперативну розробку його дружини. А інтерес до неї був не менший, а то навіть і більший через її неабияку харизму, освіченість, уміння відстоювати свою принципову позицію та викладати її в публічних дискусіях і на папері, авторитет і, зрештою, місце в ієрархії ОУН. Адже Дарія Ребет була єдиною жінкою-членом Проводу ОУН.