У Керчі обмежили доступ до обеліска Слави на горі Мітрідат

У Керчі російська окупаційна адміністрація обмежила доступ до обеліска Слави на г. Мітрідат. Причина — аварійний стан пам’ятника.

Про це повідомляють "Крим. Реалії" з посиланням на голову місцевої окупаційної адміністрації Сергія Бороздіна.

За словами урядовця, у лютому міськрада ухвалила рішення про передачу обеліска Слави на баланс Криму. Комітет культурної спадщини Криму виступив замовником проектно- робіт з реставрації обеліска, уклав відповідний договір з компанією "Меандр", яка зробила висновок про аварійність пам’ятника.

 Загальний вигляд обеліска Слави. Фото: Радіо "Свобода" 

"На жаль, стан монумента, спорудженого в 1944 році, сьгодні викликає серйозну тривогу. Для точного визначення масштабу ремонту компанія проведе інструментальне дослідження обеліска Слави. На даний час прийнято рішення обмежити доступ до пам’ятника. Обстеження дасть змогу визначити, чи підлягає монумент реставрації або повній реконструкції з розбором каменю і в які терміни", — написав Бороздін на своїй сторінці у "Фейсбуці".

Уперше руйнування обеліска Слави на г. Мітрідат помітили у квітні 2018 року. На ремонт обеліска планувалося виділити понад 3 мільйони рублів (майже 1,25 мільйона гривень).

ДОВІДКА:

Обеліск Слави збудували в Керчі в 1944 році за проектом архітектора Олексія Кисельова.

Монумент присвячено червоноармійцям Окремої Примоської армії, морякам Азовської військової флотилії та всім загиблим за звільнення Криму в листопаді 1943 — квітні 1944 років. При будівництві пам’ятника використовувалося каміння з Троїцького собору Керчі.

Нагадаємо, в окупованій Керчі на розкопках Пантікапея обвалилися колони будівлі давньогрецького пританея.

Міф про "віроломний напад". Документи з архіву СБУ

"Прибулі у прикордонну смугу німецькі солдати [...] розповсюджують чутки, що командування німецької армії має намір захопити Західну Україну [...]. Виступ німецьких військ проти Радянського Союзу має відбутися після закінчення дощів, як тільки встановиться погода"

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.

Антон Дробович: "Пам'ятання — це спротив забуттю"

Інтерв’ю з науковцем, громадським діячем Антоном Дробовичем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Як витримати тиск КДБ і навіть його висміювати? Досвід Натана Щаранського із книжки "Не злякаюся зла"

У травні 2025 році, через майже 40 років з дня написання, книга радянського дисидента Натана Щаранського "Не злякаюся зла" вийшла українською мовою. Уперше вона була надрукована англійською у 1988-му. У передмові до українського видання Щаранський, який за ці роки встиг стати відомим політичним та державним діячем в Ізраїлі, зазначив: в Україні книга повертається до свого початково призначення — допомагати людям у боротьбі.