У Керчі обмежили доступ до обеліска Слави на горі Мітрідат

У Керчі російська окупаційна адміністрація обмежила доступ до обеліска Слави на г. Мітрідат. Причина — аварійний стан пам’ятника.

Про це повідомляють "Крим. Реалії" з посиланням на голову місцевої окупаційної адміністрації Сергія Бороздіна.

За словами урядовця, у лютому міськрада ухвалила рішення про передачу обеліска Слави на баланс Криму. Комітет культурної спадщини Криму виступив замовником проектно- робіт з реставрації обеліска, уклав відповідний договір з компанією "Меандр", яка зробила висновок про аварійність пам’ятника.

 Загальний вигляд обеліска Слави. Фото: Радіо "Свобода" 

"На жаль, стан монумента, спорудженого в 1944 році, сьгодні викликає серйозну тривогу. Для точного визначення масштабу ремонту компанія проведе інструментальне дослідження обеліска Слави. На даний час прийнято рішення обмежити доступ до пам’ятника. Обстеження дасть змогу визначити, чи підлягає монумент реставрації або повній реконструкції з розбором каменю і в які терміни", — написав Бороздін на своїй сторінці у "Фейсбуці".

Уперше руйнування обеліска Слави на г. Мітрідат помітили у квітні 2018 року. На ремонт обеліска планувалося виділити понад 3 мільйони рублів (майже 1,25 мільйона гривень).

ДОВІДКА:

Обеліск Слави збудували в Керчі в 1944 році за проектом архітектора Олексія Кисельова.

Монумент присвячено червоноармійцям Окремої Примоської армії, морякам Азовської військової флотилії та всім загиблим за звільнення Криму в листопаді 1943 — квітні 1944 років. При будівництві пам’ятника використовувалося каміння з Троїцького собору Керчі.

Нагадаємо, в окупованій Керчі на розкопках Пантікапея обвалилися колони будівлі давньогрецького пританея.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".