У Керчі обмежили доступ до обеліска Слави на горі Мітрідат

У Керчі російська окупаційна адміністрація обмежила доступ до обеліска Слави на г. Мітрідат. Причина — аварійний стан пам’ятника.

Про це повідомляють "Крим. Реалії" з посиланням на голову місцевої окупаційної адміністрації Сергія Бороздіна.

За словами урядовця, у лютому міськрада ухвалила рішення про передачу обеліска Слави на баланс Криму. Комітет культурної спадщини Криму виступив замовником проектно- робіт з реставрації обеліска, уклав відповідний договір з компанією "Меандр", яка зробила висновок про аварійність пам’ятника.

 Загальний вигляд обеліска Слави. Фото: Радіо "Свобода" 

"На жаль, стан монумента, спорудженого в 1944 році, сьгодні викликає серйозну тривогу. Для точного визначення масштабу ремонту компанія проведе інструментальне дослідження обеліска Слави. На даний час прийнято рішення обмежити доступ до пам’ятника. Обстеження дасть змогу визначити, чи підлягає монумент реставрації або повній реконструкції з розбором каменю і в які терміни", — написав Бороздін на своїй сторінці у "Фейсбуці".

Уперше руйнування обеліска Слави на г. Мітрідат помітили у квітні 2018 року. На ремонт обеліска планувалося виділити понад 3 мільйони рублів (майже 1,25 мільйона гривень).

ДОВІДКА:

Обеліск Слави збудували в Керчі в 1944 році за проектом архітектора Олексія Кисельова.

Монумент присвячено червоноармійцям Окремої Примоської армії, морякам Азовської військової флотилії та всім загиблим за звільнення Криму в листопаді 1943 — квітні 1944 років. При будівництві пам’ятника використовувалося каміння з Троїцького собору Керчі.

Нагадаємо, в окупованій Керчі на розкопках Пантікапея обвалилися колони будівлі давньогрецького пританея.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.