У Києві біля посольства Росії відкрили сквер імені Бориса Нємцова

У столиці відкрили сквер імені російського опозиційного політика Бориса Нємцова, вбитого чотири роки тому в Москві.

Про це повідомляє The Бабель.

 Фото: Facebook / Київська міська державна адміністрація

Зелена зона розташована поруч із Посольством РФ — на розі вулиці Сурикова та Повітрофлотського проспекту.

Перейменований сквер і меморіальну дошку відкрила донька політика Жанна Нємцова та мер столиці Віталій Кличко, повідомляє Київська міська державна адміністрація.

Рік тому площу імені Нємцова відкрили у Вашингтоні — теж біля російського посольства. Згодом перед посольством Росії з’явився сквер імені Бориса Нємцова й у Вільнюсі.

Віталій Кличко нагадав, що досі замовників вбивства Бориса Нємцова не встановили.

"Але ж ми знаємо, що це було політичне вбивство і кому заважав Борис Нємцов. Цей сквер буде кожного дня нагадувати російському посольству про тих людей, які борються за правду, за демократію і справедливість, за майбутнє своєї країни", — підкреслив він.

Довідково. Нємцов убитий на Великому Москворецькому мосту, неподалік Кремля, чотирма пострілами у спину 27 лютого 2015 року. Похований на Троєкуровському кладовищі. У липні 2017 року за вбивство Нємцова за наймом у складі організованої групи були засуджені п'ятеро чеченців.

Борис Нємцов у 2004 році підтримав Помаранчеву революції в Україні, пізніше був призначений позаштатним радником президента України Віктора Ющенка. Закликав чинити ідеологічний тиск на Кремль.

У 2013 році він підтримав Євромайдан. Під час Майдану йому було заборонено в'їзд до України. У 2014 році Нємцов засудив анексію Криму Росією.

У вересні того ж року підписав заяву з вимогою "припинити військову авантюру: вивести з території України російські війська та припинити пропагандистську, матеріальну та військову підтримку прихильників самопроголошених ДНР та ЛНР".

Читайте також:

Дитяча бібліотека в Києві отримала назву на честь Героїв Небесної сотні

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.