У Києві біля посольства Росії відкрили сквер імені Бориса Нємцова

У столиці відкрили сквер імені російського опозиційного політика Бориса Нємцова, вбитого чотири роки тому в Москві.

Про це повідомляє The Бабель.

 Фото: Facebook / Київська міська державна адміністрація

Зелена зона розташована поруч із Посольством РФ — на розі вулиці Сурикова та Повітрофлотського проспекту.

Перейменований сквер і меморіальну дошку відкрила донька політика Жанна Нємцова та мер столиці Віталій Кличко, повідомляє Київська міська державна адміністрація.

Рік тому площу імені Нємцова відкрили у Вашингтоні — теж біля російського посольства. Згодом перед посольством Росії з’явився сквер імені Бориса Нємцова й у Вільнюсі.

Віталій Кличко нагадав, що досі замовників вбивства Бориса Нємцова не встановили.

"Але ж ми знаємо, що це було політичне вбивство і кому заважав Борис Нємцов. Цей сквер буде кожного дня нагадувати російському посольству про тих людей, які борються за правду, за демократію і справедливість, за майбутнє своєї країни", — підкреслив він.

Довідково. Нємцов убитий на Великому Москворецькому мосту, неподалік Кремля, чотирма пострілами у спину 27 лютого 2015 року. Похований на Троєкуровському кладовищі. У липні 2017 року за вбивство Нємцова за наймом у складі організованої групи були засуджені п'ятеро чеченців.

Борис Нємцов у 2004 році підтримав Помаранчеву революції в Україні, пізніше був призначений позаштатним радником президента України Віктора Ющенка. Закликав чинити ідеологічний тиск на Кремль.

У 2013 році він підтримав Євромайдан. Під час Майдану йому було заборонено в'їзд до України. У 2014 році Нємцов засудив анексію Криму Росією.

У вересні того ж року підписав заяву з вимогою "припинити військову авантюру: вивести з території України російські війська та припинити пропагандистську, матеріальну та військову підтримку прихильників самопроголошених ДНР та ЛНР".

Читайте також:

Дитяча бібліотека в Києві отримала назву на честь Героїв Небесної сотні

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище

«…з крісом у руках, з пером чи живим словом» спадщина Євгена Побігущого

За життя Є. Побігущого-Рена його дописи в еміграційній пресі, передмови до окремих військознавчих студій, відгуки й рецензії на видання українською й чужими мовами, спогади, завуальовані псевдом «Євген Беркут», а виступи і вибрані доповіді – й поготів, ніколи не були зібрані під однією обкладинкою. З огляду на це у рік 120-ліття Є. Побігущого-Рена настав найвищий час подати сучасному українському читачеві його вибрані публікації, рукописи, виступи і листування.