У колишньому будинку Ван Гога в Лондоні знайшли його схованки. ФОТО

У будинку в південній частині Лондона (Велика Британія), де близько року жив нідерландський художник Ван Гог, виявили його схованки. Там малюнки, молитовна книга та документи.

Як повідомляє The Бабель із посиланням на CNN, серед знайдених речей — молитовна книга, страхові документи та кілька шматків паперу з намальованими аквареллю квітами.

 Будинок у якому жив Ван Гог

Фото: Мартін Бейлі

Нові власники будинку Цзянь Ван та Еліс Чайлдс знайшли їх під деревʼяною підлогою та на горищі. Вони купили дім у 2012 році в занедбаному стані, а зараз почали капітальний ремонт.

Ван Гог жив у цьому будинку в Лондоні у 1873—1874 роках. Тоді художникові було 20 років. За словами дослідника Мартіна Бейлі, саме Лондон визначив майбутнє художника — тут він працював у художній галереї.

 Страхові документи

Фото: Мартін Бейлі

Страхові документи Ван Гога виписані Урсулою Лоєр, яка була власницею будинку. Мартін Бейлі припускає, що Ван Гог був закоханий у її 19-річну доньку Євгенію. Книга з молитвами, ймовірно, належала дівчині.

Молитовник 

Фото: Мартін Бейлі

Читайте також:

У Мони Лізи немає "ефекту Мони Лізи" - науковці

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.