У колишньому будинку Ван Гога в Лондоні знайшли його схованки. ФОТО

У будинку в південній частині Лондона (Велика Британія), де близько року жив нідерландський художник Ван Гог, виявили його схованки. Там малюнки, молитовна книга та документи.

Як повідомляє The Бабель із посиланням на CNN, серед знайдених речей — молитовна книга, страхові документи та кілька шматків паперу з намальованими аквареллю квітами.

 Будинок у якому жив Ван Гог

Фото: Мартін Бейлі

Нові власники будинку Цзянь Ван та Еліс Чайлдс знайшли їх під деревʼяною підлогою та на горищі. Вони купили дім у 2012 році в занедбаному стані, а зараз почали капітальний ремонт.

Ван Гог жив у цьому будинку в Лондоні у 1873—1874 роках. Тоді художникові було 20 років. За словами дослідника Мартіна Бейлі, саме Лондон визначив майбутнє художника — тут він працював у художній галереї.

 Страхові документи

Фото: Мартін Бейлі

Страхові документи Ван Гога виписані Урсулою Лоєр, яка була власницею будинку. Мартін Бейлі припускає, що Ван Гог був закоханий у її 19-річну доньку Євгенію. Книга з молитвами, ймовірно, належала дівчині.

Молитовник 

Фото: Мартін Бейлі

Читайте також:

У Мони Лізи немає "ефекту Мони Лізи" - науковці

Перший Всеукраїнський Собор УАПЦ, 5-6 червня 1990 р.

Як установа божественна, Церква незмінно і недвозначно виявляє свою сутність у соборній свідомості своїх членів, натхнених Святим Духом. «Бо зволилося Духові Святому і нам» - так владно висловлює перший Апостольський Собор в Єрусалимі свою постанову.

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.