Німецькі бізнесмени пожертвують 10 мільйонів за гріхи своїх попередників за Гітлера

10 мільйонів євро має намір пожертвувати німецька бізнес-родина Райманн організації, що займаться подоланням наслідків злочинів нацистського режиму. До цього їх спонукали відкриття історика.

Одна з найзаможніших родин у Німеччині, Райманни найняли професора історії Пауля Еркера, щоб той дослідив минуле їхньої сімейної фірми в роки правління Адольфа Гітлера.

Знахідки дослідника шокували замовників, повідомляє Deutsche Welle з посиланням на Bild am Sonntag.

"Після розповіді професеора Еркера в нас не було слів. Нам стало соромно, ми сиділи білі як крейда. Тут немає чого прикрашати. Ці злочини огидні", — заявив присутній на зустрічі Петер Харф, один із керівників холдинга JAB Holding, який належить родині.

Виявилося, члени сім’ї Райманн ще в 1931 році пожертвували велику суму Націонал-соціалістичній партії. "Ми чисто арійське підприємств з понад столітньою історією. Його власники — переконані прихильники расової теорії", — написав у 1937 році один із членів родини Райманн райхсфюреру СС Генріху Гіммлеру. Тоді їхня фірма називалася по-іншому.

На заводах, що належали родині, працювали французькі військовополонені й остарбайтери, по відношенню до яких чинили тяжуі злочини. Війна принесла підприємствам Райманнів великі замовлення й великі прибутки.

"Ми відчуваємо полегшення, що правда вийшла назовні", — прокоментували інформацію представники родини.

Статки родини Райманн оцінюють у 33 мільярди євро. Холдинг Jab Holding володіє частками в торговельних марках "Clearasil", "Calgon", каву "Jacobs", "Wella" и "Max Factor".

Читайте також:

Влада США хоче повернути Україні вкрадену нацистами картину

Ґарет Джонс: Усюди було чути крики — «У нас нема хліба. Ми вмираємо»

Коли ще 1932 року один із харківських комуністів згадував про відсутність їжі, Сталін скаженів: «Ви придумали таку страшну казку про голод в Україні й думаєте, що налякали нас, але нічого з цього не вийде! Вступіть до Спілки письменників. Тоді ви зможете писати свої казочки, і дурні читатимуть їх».

Шістдесятники: Чехословаччина як вікно у світ

Алена Моравкова, молода чехословацька перекладачка, сиділа в кафе в центрі Києва на Хрещатику і їла морозиво. На дворі був початок шістдесятих років, в СРСР цвіла хрущовська “відлига”, суспільна атмосфера була просякнута оптимізмом, незабаром Гагарін полетів в космос а перший секретар КПРС все повторював з різноманітних трибун тези про настання справжнього комунізму. Моравкова була учасником чехословацької делегації, котра приїхала в Київ на міжнародний ярмарок. Там вона познайомилась із місцевими молодими письменниками. Зараз ці молоді люди сиділи з нею за одним столом: Микола Вінграновський, Іван Драч, Віталій Коротич. Незабаром цих поетів почнуть називати шістдесятниками

Кількість жертв Голодомору: підрахунки Степана Соснового

Серед розмаїття досліджень, присвячених подіям колективізації та Голодомору в Україні, особливе місце посідає наукова концепція агронома-економіста Степана Миколайовича Соснового, оприлюднена ним у 1942 – 1943 роках на шпальтах газети «Нова Україна», що в ті роки друкувалась в окупованому німцями Харкові

ОУН і Голод 1946-1947 років на Буковині. Як повстанці документували Голодомор

Наприкінці 1946 року, після жорсткої хлібозаготівельної кампанії, яка вимела із господарств українців практично усі продукти харчування, по всій Буковині запанував голод. Навесні 1947 року результати голоду стали просто кричущими. Численні голодні смерті, спухлі від голоду селяни заполонили буковинські села