Німецькі бізнесмени пожертвують 10 мільйонів за гріхи своїх попередників за Гітлера

10 мільйонів євро має намір пожертвувати німецька бізнес-родина Райманн організації, що займаться подоланням наслідків злочинів нацистського режиму. До цього їх спонукали відкриття історика.

Одна з найзаможніших родин у Німеччині, Райманни найняли професора історії Пауля Еркера, щоб той дослідив минуле їхньої сімейної фірми в роки правління Адольфа Гітлера.

Знахідки дослідника шокували замовників, повідомляє Deutsche Welle з посиланням на Bild am Sonntag.

"Після розповіді професеора Еркера в нас не було слів. Нам стало соромно, ми сиділи білі як крейда. Тут немає чого прикрашати. Ці злочини огидні", — заявив присутній на зустрічі Петер Харф, один із керівників холдинга JAB Holding, який належить родині.

Виявилося, члени сім’ї Райманн ще в 1931 році пожертвували велику суму Націонал-соціалістичній партії. "Ми чисто арійське підприємств з понад столітньою історією. Його власники — переконані прихильники расової теорії", — написав у 1937 році один із членів родини Райманн райхсфюреру СС Генріху Гіммлеру. Тоді їхня фірма називалася по-іншому.

На заводах, що належали родині, працювали французькі військовополонені й остарбайтери, по відношенню до яких чинили тяжуі злочини. Війна принесла підприємствам Райманнів великі замовлення й великі прибутки.

"Ми відчуваємо полегшення, що правда вийшла назовні", — прокоментували інформацію представники родини.

Статки родини Райманн оцінюють у 33 мільярди євро. Холдинг Jab Holding володіє частками в торговельних марках "Clearasil", "Calgon", каву "Jacobs", "Wella" и "Max Factor".

Читайте також:

Влада США хоче повернути Україні вкрадену нацистами картину

Битва за Шостку 1918 року

Шість діб, з 2 по 8 квітня 1918 р., шосткинці билися з більшовицькою Особливою армією Ремньова. Билися з тими самими петроградськими загонами матросів, що 29 січня 1918 р. вбивали київських студентів під Крутами. Шосткинські робітники ціною своїх життів зберегли пороховий завод для Української держави.

Антон Дробович: Гри в одні ворота не буде

Розмова з Антоном Дробовичем, головою Українського інституту національної пам’яті (УІНП) про польсько-українські відносини, спільні плани та проекти, виклики на новій посаді, а також про те, кого він вважає героями України. Інститут Антон Дробович очолив у грудні 2019 року, після того, як виграв конкурс, попереднім керівником був Володимир В’ятрович.

Луцьк в окупації: побороти епідемії й вижити!

Луцьк – одне з перших українських міст, яке було окуповане вермахтом вже надвечір 25 червня 1941 року. Нова окупація приносить не тільки усі «принади» нацистського режиму, але й епідемії

Як і чому вікінги опинилися у Західній Україні

Як тут опинилися скандинави? Вони були важливою частиною державного апарату Русі, особливо в період правління князя Володимира. З літопису відомо, що Володимир був змушений тікати у Швецію після невдачі у міжусобній війні. Звідти він повернувся із армією варягів, які допомогли відвоювати спадщину.