МЗС: Російська справа проти В'ятровича — це спроба переписати українську історію

Кримінальна справа Слідчого комітету РФ проти Голови УІНП Володимира В’ятровича є ще однією невдалою спробою кремлівського режиму переписати на свій лад українську історію та нав’язати свою точку зору щодо історичних подій як єдину істинну — МЗС.

Про це заявила речниця Міністерства закордонних справ України Катерина Зеленко, повідомляє прес-служба відомства.

За її словами, Росія вдається до кримінального переслідування експертів і науковців, які не вкладаються в імперську історичну доктрину.

"Вибіркове "правосуддя" РФ ще раз засвідчує як неспроможність поважати міжнародне право, так й ігнорування фактів історії українського визвольного руху, який зазнав нацистських переслідувань, та ціна якого — закатовані українські патріоти в Бабиному Яру. У цьому зв’язку звертаємо увагу, що у матеріалах Нюрнберзького процесу якраз містяться докази боротьби ОУН проти нацистів", — ідеться в заяві.

Міністерство нагадало, що в Україні діє закон, який передбачає кримінальну відповідальність за заперечення злочинного характеру комуністичного та нацистського тоталітарних режимів.

"Російській стороні та, зокрема, Слідкому РФ варто було б зосередити свою увагу на своїх власних злочинах, які так легко побачити, просто подивившись у дзеркало. У відображенні можна побачити прославляння злочинів сталінізму, а також властиві сталінському і нацистському режимам переслідування за національною ознакою, віросповіданням та сексуальною орієнтацію. Сьогоднішнє кремлівське керівництво успадкувала найгірше від тоталітарних режимів 20-сторіччя, перетворивши Росію на державу парію, агресора, окупанта", — наголосили в українському міністерстві.

Нагадаємо, 14 березня Слідчий комітет Російської Федерації порушив кримінальну справу щодо Голови Українського інституту національної пам’яті Володимира В’ятровича за звинуваченням у "реабілітації нацизму".

На думку російського відомства, В'ятрович "систематично заперечує факти, встановлені вироком Міжнародного військового трибуналу", зокрема й "про саму належність українских націоналістів часів Великої Вітчизняної війни до військ СС і їх участі у воєнних злочинах проти мирного населення".

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.