МЗС: Російська справа проти В'ятровича — це спроба переписати українську історію

Кримінальна справа Слідчого комітету РФ проти Голови УІНП Володимира В’ятровича є ще однією невдалою спробою кремлівського режиму переписати на свій лад українську історію та нав’язати свою точку зору щодо історичних подій як єдину істинну — МЗС.

Про це заявила речниця Міністерства закордонних справ України Катерина Зеленко, повідомляє прес-служба відомства.

За її словами, Росія вдається до кримінального переслідування експертів і науковців, які не вкладаються в імперську історичну доктрину.

"Вибіркове "правосуддя" РФ ще раз засвідчує як неспроможність поважати міжнародне право, так й ігнорування фактів історії українського визвольного руху, який зазнав нацистських переслідувань, та ціна якого закатовані українські патріоти в Бабиному Яру. У цьому зв’язку звертаємо увагу, що у матеріалах Нюрнберзького процесу якраз містяться докази боротьби ОУН проти нацистів", — ідеться в заяві.

Міністерство нагадало, що в Україні діє закон, який передбачає кримінальну відповідальність за заперечення злочинного характеру комуністичного та нацистського тоталітарних режимів.

"Російській стороні та, зокрема, Слідкому РФ варто було б зосередити свою увагу на своїх власних злочинах, які так легко побачити, просто подивившись у дзеркало. У відображенні можна побачити прославляння злочинів сталінізму, а також властиві сталінському і нацистському режимам переслідування за національною ознакою, віросповіданням та сексуальною орієнтацію. Сьогоднішнє кремлівське керівництво успадкувала найгірше від тоталітарних режимів 20-сторіччя, перетворивши Росію на державу парію, агресора, окупанта", — наголосили в українському міністерстві.

Нагадаємо, 14 березня Слідчий комітет Російської Федерації порушив кримінальну справу щодо Голови Українського інституту національної пам’яті Володимира В’ятровича за звинуваченням у "реабілітації нацизму".

На думку російського відомства, В'ятрович "систематично заперечує факти, встановлені вироком Міжнародного військового трибуналу", зокрема й "про саму належність українских націоналістів часів Великої Вітчизняної війни до військ СС і їх участі у воєнних злочинах проти мирного населення".

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.